Стаття 245. Форма довіреності

1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до зако­ну має вчинятися правочин.

2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотарі­альному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на ліку­ванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи орга­ну, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена команди­ром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоля­торі), може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його прожи­вання.

1. У частині 1 ст. 245 ЦК вказано, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинитися правочин. Звідси можливо припустити, що довіреність на укладення правочинів, які можуть бути вчинені усно, також може бути надана в усній формі. Однак наведена норма має тлума­читися у сукупності з положенням ч. З ст. 244 ЦК, яка встановлює, що довіреність — це письмовий документ, котрий видається однією особою іншій особі. Таким чином, з самого визначення довіреності слідує, що вона може здійснюватися лише у письмовій формі.

При цьому, оскільки форма довіреності конкретно законом не визначена, головна вимога до довіреності полягає у тому, щоб у письмовій формі були чітко виражені повноваження представника. А як саме це буде виглядати, вирішаль­ного значення не має.

Загальні вимоги до змісту довіреності такі: а) вона може бути вчинена лише у письмовій формі; б) як і кожний іменний документ, вона має містити необхідні реквізити: вказівку на суб'єкти, місце, дату видачі тощо; в) у довіреності має бути зазначений обсяг повноважень, наданий представникові тим, кого пред­ставляють.

2. Довіреність може бути складена у простій письмовій формі або у письмо­вій формі з нотаріальним посвідченням. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне, зокрема, на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обо­в'язкова (наприклад, правочини купівлі або продажу жилих будинків); при ви­дачі довіреності при передоручені тощо. Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 245 ЦК дові­реність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному по­свідченню, крім випадків передоручення одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових пере­казів, посилок тощо), коли довіреність може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

3. Частина 3 коментованої статті передбачає спеціальні випадки, коли дові­реність, посвідчена спеціально уповноваженими на це органами, прирівнюється до нотаріально посвідчених. Аналогічний перелік осіб, що мають право посвідчувати довіреність, закріплений у Законі України «Про нотаріат».

Зокрема, до нотаріально посвідченої довіреності прирівнюються:

довіреності військовослужбовців та інших осіб, що перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних установах, посвідчені начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими ліка­рями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних установ;

довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-учбових закладів, де немає державних нотаріаль­них контор, приватних нотаріусів, посадових осіб і органів, що здійснюють но­таріальні дії, також довіреності робітників і службовців, членів їх сімей та членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих час­тин, з'єднань, установ і закладів;

довіреності осіб, що знаходяться у місцях позбавлення волі, посвідчені на­вальниками місць позбавлення волі.

Довіреність, укладена у простій письмовій формі, як і та, що засвідчена не тим органом або посадовою особою, на які покладено здійснення даних функцій, не може вважатися виданою з дотриманням встановленого законом порядку, а отже, має бути визнана недійсною.

4. Довіреність на одержання заробітної плати та інших платежів, пов'язаних з трудовими відносинами, на отримання винагороди авторів і винахідників, пенсій, допомог і стипендій, грошей з установ ощадних банків, а також на отри­мання кореспонденції, у тому числі грошової і посилочної, може бути посвідче­на організацією, в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуата­ційною організацією за місцем його проживання, а також адміністрацією ста­ціонарної лікувально-профілактичної установи, у якій він знаходиться на лікуванні.