Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'яз¬ків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні мі¬сяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислю¬ваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неро¬бочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
(Кодекс доповнено статтею 241' згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1.  Перебіг давнісних і процесуальних строків, а також строків розгляду трудових спорів, установлених чинним законодавством, починається наступного дня після календарної дати, якою ви¬значено його початок. Ці строки обчислюються у календарних тижнях або днях, місяцях чи роках. До них включаються і вихід¬ні, святкові та неробочі дні.
2.  При застосуванні норм трудового законодавства, де період визначається роками, місяцями, тижнями, а інколи й днями (проте без застереження про включення у підрахунок першого дня стро¬ку), слід керуватися правилом, встановленим коментованою стат¬тею. При цьому слід мати на увазі, що день календарної дати настання події, якою визначено початок строку, до його перебігу
не зараховується. Перебіг строку починається наступного дня після цього дня.
3. Норми коментованої статті є загальними. Вони поширю¬ються не тільки на строки, передбачені главою «індивідуальні трудові спори», а й на усі інші зазначені в трудовому законодав¬стві строки, з перебігом яких пов'язуються виникнення і припи¬нення трудових прав і обов'язків працівників.