Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником

1. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Результатом належного здійснення представником наданого йому повнова­ження є те, що вчинений ним від імені особи, яку він представляє, правочин ство­рює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки безпосередньо для представлюваної особи.

Для того, щоб такі наслідки настали, представник не лише зобов'язаний дія­ти в межах наданих повноважень, але й повинен інформувати особу, з якою ук­ладає правочин, про представницький характер своєї дії, а також надати їй дока­зи наявності та змісту повноваження.

Невиконання першої вимоги за певних умов може бути підставою покладен­ня юридичних наслідків (наприклад, у випадку визнання правочину недійсним, як укладеного під впливом помилки — ст. 229 ЦК) дій представника безпосеред­ньо на нього, невиконання другої вимоги — може зумовити небажання третіх осіб мати справу з представником, і таким чином взагалі перешкодити реалізації повноваження.

Крім того, вчинення правочину представником є підставою виникнення відповідних правовідносин між представлюваним і особою, з якою уклав право­чин представник. Якщо, скажімо, представником був укладений договір купівлі-продажу майна, що належить тому, кого він представляє, то права і обов'язки продавця за таким договором виникають у представлюваного, а права і обов'яз­ки покупця — у особи, з якою уклав договір представник.

При цьому відповідні цивільні права і обов'язки у особи, яку представляють, виникають автоматично і не потребують здійснення нею якихось додаткових дій на підтвердження того, що вона приймає виконане представником.