Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину

1. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

1. У ст. 217 вирішується питання щодо правової долі правочину, що має де­фекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна ча­стина умов правочину, а інша — йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини. Наприклад, сто­рони передбачили в правочині відмову від судового захисту порушених прав чи від застосування санкцій у разі невиконання умов правочину. Визнання цих умов недійсними у зв'язку з тим, що вони обмежують права суб'єктів цивільного пра­ва, не може спричинити недійсність правочину, оскільки ці питання врегульо­вані цивільним законодавством і такий правочин міг бути вчинений і без цих умов.

2. Переважна частина правочинів містить комплекс умов, які мають різне зна­чення та неоднаковий вплив на досягнення юридичної мети. Є умови, без яких існування правочину неможливе, а відтак дефекти в них, їх невідповідність ви­могам закону не можуть бути правомірною підставою виникнення, зміни чи при­пинення цивільних прав та обов'язків. В правочинах-договорах такими є істотні умови (ст. 638 ЦК). Тому визнання будь-якої з істотних умов договору спричи­няє його недійсність в цілому. Інші ж умови не мають такого правоутворюючого фактора, їх невідповідність закону не має правового значення для реалізації пра­вочину.

3. У певних випадках визнаються нікчемними ті чи інші конкретні умови договору. Так, в ЦК визнаються, зокрема, нікчемними такі умови: а) які обме­жують в договорі роздрібної купівлі-продажу права покупця-фізичної особи по­рівняно з правами, встановленими цим Кодексом чи законодавством про захист прав споживачів (ст. 698); б) які погіршують становище наймача у договорі про­кату порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору (ст. 787); в) які передбачають відмову вкладника від права на одержання вкладу на першу вимогу (ст. 1060). Наявність у правочині таких нікчемних умов також не при­зводить до недійсності правочину чи інших його частин.