Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами  у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недо­держання письмової форми має наслідком їх недійсність.

2. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу спла­ти та суму одержаних грошових коштів.

3. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

1. Законодавець передбачає коло правочинів, які можуть вчинятися в усній формі. Такими насамперед є правочини, які виконуються сторонами у повному обсязі у момент їх вчинення (укладення). Це правило також стосується правочинів між фізичною та юридичною особою та правочинів фізичних осіб між собою на суму, що у двадцять і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (частини 2, 3 ст.208 ЦК). Однак наведене правило не застосовується до правочинів, що потребують: а) обов'язкового нотаріального посвідчення; б) державної реєстрації; в) обов'язкового письмового оформлення під страхом їхньої недійсності.

2. Оскільки чинне законодавство встановлює спеціальний режим обліку руху грошових коштів та інших фінансово-господарських операцій, у ч. 2 ст. 206 ЦК встановлюється спеціальне правило про те, що юридична особа, яка сплатила за товар чи послуги за усною угодою з другою стороною, має отримати документ,що підтверджує підставу та суму платежу. Це може бути чек, квитанція, ордер, розписка тощо.

3. Укладення правочину не є самоціллю. Важливим елементом тут виступає його  виконання, для чого може виникнути потреба в укладенні додаткових правочинів. Тому законодавець робить спеціальне застереження про те, що право­чини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін укладатися усно, але якщо це не суперечить договору або закону.Так, на виконання письмово укладеного договору купівлі-продажу сторони мають право усно визначити порядок вручення покупцеві проданої речі, вид транспортного засобу для її перевезення тощо.