Стаття 203. Облік кількості та якості земель
1. Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.
2. Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями
та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Облік земель і державна реєстрація земельних ділянок перебувають у тісному зв'язку з землевпорядкуванням і веденням державного земельного кадастру, оскільки правильне, раціональне і високопродуктивне використання землі залежить не лише від правильно проведеного землевпорядкування і належного ведення державного земельного кадастру, а й від налагодження однакового і суворого обліку землі й збереження точних даних про окремі земельні ділянки, що належать громадянам, юридичним особам, територіальним громадам і державі на праві власності або користування.
Керівництво обліком земель покладено на Держкомзем України та підпорядковані йому органи з питань земельних ресурсів в областях, районах і містах, а також в АР Крим. Належний облік земель є одним із елементів державного контролю за використанням та охороною земель.
Основні фактичні дані, що є предметом обліку, зосереджуються у книгах реєстрації земельних ділянок, що належать на праві власності громадянам, юридичним особам, територіальним громадам і державі, і тих, що перебувають у постійному чи тимчасовому користуванні осіб, у тому числі на умовах оренди.
Обліку підлягають усі землі, що перебувають у власності зазначених вище суб'єктів, або ж у постійному чи тимчасовому користуванні, в тому числі на умовах оренди, а також землі запасу і державного лісового фонду.
Усі землевласники і землекористувачі зобов'язані щорічно не пізніше 1 листопада до районного (міського) органу по земельних ресурсах подавати інформацію про землі, які перебувають у їх власності або у користуванні з урахуванням змін, які сталися за рік. За вимогою органів з питань земельних ресурсів вони мають подавати додаткові матеріали і документи, які підтверджують вірогідність відомостей про зміни у власності на землю або ж у землекористуванні.
Облік земель ведеться за єдиною загальнодержавною системою. Земельним кодексом передбачено ведення обліку кількості земель і обліку якості земель.
Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. Згідно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15і, облік кількості земель ведеться за власниками землі й землекористувачами, у тому числі орендарями. При обліку кількості земель виділяються: землі у межах населених пунктів; землі за межами населених пунктів; землі за категоріями; землі за формами власності; зрошувані й осушені землі; землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.
У книгах державної реєстрації земельних ділянок зазначаються такі дані: прізвище, ім'я та по батькові власника землі чи землекористувача, місцезнаходження земельної ділянки, її загальна площа, у тому числі площа сільськогосподарських угідь з визначенням кількості ріллі, багаторічних насаджень, кормоугідь, а також площі земельної ділянки під будівлями на інших угіддях.
Крім цього, відображається і форма власності (підстави передачі землі у приватну власність або ж надання у користування).
Облік земель за якістю згідно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру (п, 9) проводиться за всіма категоріями земель і містить:
а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;
б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмісту гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, пере-зволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, у тому числі радіонуклідним;
в) характеристику культур технічного стану природних кормових угідь;
г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;
ґ) класифікацію земель житлової і громадської забудови;
д) характеристику земель у населених пунктах за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Облік земель, наявність точних і вірогідних даних про розміри земельних ділянок та інших кількісних і якісних характеристик, що містяться в книгах державної земельної реєстрації, є надійною підставою для захисту прав землевласників чи землекористувачів у разі їх порушення.
