Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель

Published by Консультант on Пнд, 02/09/2009 - 22:43

 

1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійсню­ється на підставі рішень органів державної влади та орга­нів місцевого самоврядування відповідно до їх повнова­жень.
2. Зміна цільового призначення земель провадиться ор­ганами виконавчої влади або органами місцевого самовря­дування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (ви­куп) земель і затверджують проекти землеустрою або прий­мають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
Стаття 20 Земельного кодексу України закріплює поло­ження про те, що визначення та зміна належності земельної ділянки до певної категорії земель є прерогативою органів суспільної влади — органів державної влади та органів місце­вого самоврядування, які наділені повноваженнями визна­чення та зміни цільового призначення земель. Громадяни та юридичні особи, а також органи влади, які не наділені зазна­ченими повноваженнями, не мають права змінювати прина­лежність земельної ділянки до певної категорії земель. Крім цього, всі суб'єкти права власності та права користування зе­мельними ділянками, у тому числі й органи, які мають право встановлювати та змінювати категорійність земель, зобов'я­зані забезпечити використання земельних ділянок відповідно до визначеного у встановленому порядку їх цільового призна­чення.
Механізм встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок тісно пов'язаний із компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної та комунальної власнос­ті. Відповідно до цього Кодексу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у дер­жавній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи пе­редачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 ЗК України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи ви­конавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне ко­ристування.
Крім цього, органи виконавчої влади та місцевого самовря­дування мають право змінювати цільове призначення земель при здійсненні інших функцій у галузі регулювання земель­них відносин. Йдеться про здійснення такої функції, як ви­куп (вилучення) земель для суспільних та інших потреб (ст. 149 ЗК України). Орган виконавчої влади чи орган місце­вого самоврядування, який здійснив викуп (вилучення) зе­мельної ділянки для зазначених потреб, має право змінити її цільове призначення.
Нарешті, органи виконавчої влади та органи місцевого са­моврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок у випадку затвердження проектів землеустрою (ст. 186 ЗК України) або прийняття рішення про створен­ня об'єктів природоохоронного та історико-культурного при­значення.
Громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки нале­жать на праві власності, мають право звернутися до відповід­ного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки з заявою (клопотан­ням) про зміну її цільового призначення.
Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок з ініціативи громадян та юридичних осіб установлений поста­новою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11 квітня 2002 р.1 Постановою визначено, що зміна цільового призна­чення земельної ділянки проводиться на підставі заяви (кло­потання) її власника до сільської, селищної, міської ради, як­що земельна ділянка розташована у межах населеного пунк­ту, або до районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. До заяви (клопотання) мають додаватися такі документи:
а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку;
б) для громадянина — власника земельної ділянки — ко­пія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи — власника земель­ної ділянки — копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
в) довідка з районного відділу земельних ресурсів та з ра­йонного відділу архітектури та будівництва про встановлені обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки та земельні сервітути;
г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначен­ня земельної ділянки. Після розгляду заяви (клопотання) і доданих документів, сільська, селищна, міська рада або ра­йонна державна адміністрація приймають рішення про задо­волення чи відхилення заяви (клопотання). У разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідний орган дає дозвіл на таку зміну.
Обов'язковою умовою зміни цільового призначення земе­льної ділянки є погодження такої зміни з місцевими органа­ми виконавчої влади — районним (міським) органом земель­них ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологіч­ним органами, органом містобудування і архітектури та охоро­ни культурної спадщини. При цьому, якщо змінюється цільо­ве призначення не всієї, а лише частини земельної ділянки, то зміна цільового призначення здійснюватиметься після скла­дання проекту відведення земельної ділянки. Необхідність складання зазначеного проекту обумовлена тим, що при зміні
цільового призначення частини земельної ділянки вона по­діляється на дві, з яких одна зберігає попереднє цільове при­значення, а інша — набуває нового цільового призначення. Виділення частини земельної ділянки в окрему земельну ді­лянку потребує складання проекту її відведення.
Для підготовки проекту відведення земельної ділянки осо­ба, зацікавлена у зміні цільового призначення частини ділян­ки, повинна укласти з землевпорядною організацією договір на складання даного проекту. Такою землевпорядною орга­нізацією може бути будь-яка державна чи приватна землевпо­рядна організація, яка має ліцензію Держкомзему України на виконання землевпорядних та землеоціночних робіт та ліцензію Державної служби геодезії, картографії та кадастру на виконання геодезичних робіт.
Якщо ж зміні підлягає цільове призначення всієї ділянки, то така зміна проводиться шляхом перепогодження раніше складеного проекту відведення земельної ділянки.
Нововиготовлений або раніше виготовлений проекти відве­дення земельної ділянки відповідно погоджується або перепогоджується органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудуван­ня і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, яка здійсню­ється обласним управлінням земельних ресурсів.
Після отримання позитивного висновку державної земле­впорядної експертизи замовник подає погоджені (перепогоджені) проектні матеріали до відповідного органу влади для прийняття рішення про зміну цільового призначення земель­ної ділянки.
За загальним правилом, якщо земельна ділянка розташо­вана в межах населеного пункту, то рішення про зміну цільо­вого призначення земельної ділянки приймає сільська, сели­щна або міська рада, якщо ж земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, то таке рішення приймається районною або обласною державною адміністрацією (Радою міністрів АР Крим).
Районна держадміністрація розглядає подані проектні ма­теріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використан­ням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призна­чених для обслуговування членів територіальних громад ра­йону (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Якщо ж зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розта­шована за межами населеного пункту, передбачає викорис­тання такої ділянки для інших потреб, районна держадмініст­рація лише розглядає проектні матеріали, готує свій висно­вок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів АР Крим або обласної державної адміністрації. Рада міністрів АР Крим та обласна державна адміністрація розгля­дає матеріали та приймає рішення про зміну цільового при­значення земельної ділянки.