Стаття 197. Передання прав за цінним папером

1. Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:

1) пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника);

2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);

3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (одержаний цінний папір).

2. Законом може бути виключена можливість розміщення цінних паперів визначеного виду як іменних, або як ордерних, або як паперів на пред'явника.

(Частина друга статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3480-IV від.23.02.2006)

3. Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного папера цій особі.

4. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

5. Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.

За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без передання цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник.

1. У ч. 1 ст. 197 ЦК визначається коло осіб, права яких засвідчуються цінним папером: пред'явник цінного папера; названа в цінному папері особа; названа в цінному папері особа, яка може сама здійснювати ці права або призначити своїм розпорядженням іншу уповноважену особу.

Відповідно розрізняють цінні папери на пред'явника; іменні цінні папери; ордерні цінні папери. Законодавство, регулююче випуск і обіг цінних паперів, визначає, в якій формі (пред'явницькій, іменній або ордерній) може існувати той або інший вид цінних паперів.

Права, засвідчені цінним папером на пред'явника, можуть бути здійснені будь-­якою особою, яка його пред'явила. Право, засвідчене іменним цінним папером, належить тільки тій особі, яка в ній названа: іменний коносамент, іменний чек.

Право, засвідчене ордерним цінним папером, належить названій в папері особі або призначеній розпорядженням цієї особи іншій уповноваженій особі.

Пред'явницьким цінним папером є ощадна книжка на пред'явника. Для здійснення права, посвідченого нею, достатньо пред'явити її у відповідну кредитну установу.

Іменним цінним папером є закладна, складське свідоцтво.

Інші цінні папери можуть бути як пред'явницькими, так і іменними, ордерними, наприклад коносамент, чек; або як пред'явницькими, так і іменними (наприклад, облігації акціонерного товариства).

Пред'явницький чек передається у володіння іншій особі шляхом простого вручення. В цьому випадку чек виписується із записом «пред'явнику». Чеки без вказівки найменування чекоутримувача розглядаються як чеки на пред'явника. Чек може бути виписаний певній особі з обмовкою «не наказу» (іменний чек). Іменний чек не підлягає передачі. Певній особі з обмовкою «наказу» або без неї може бути виписаний ордерний чек. Ордерні чеки передаються шляхом вручення з попереднім індосаментом, тобто передавальним написом.

2. Ч. 2 ст. 197 ЦК передбачається можливість виключення законом випуску цінних паперів певного виду: пред'явницьких, іменних або ордерних. Без сумніву, встановити подібного роду обмеження може тільки закон.

3. З передачею цінного папера переходять всі посвідчені ним права у сукупності (ч. 2 ст. 194 ЦК). Частина 3 ст. 197 ЦК встановлює, що передача прав,посвідчених цінним папером на пред'явника, здійснюється простим врученням цього папера іншій особі.

Право на пред'явницький документарний цінний папір, сертифікат якого знаходиться у його власника, переходить у момент передачі цього сертифіката набувачеві. У разі зберігання сертифікатів пред'явницьких документарних цінних паперів або обліку прав на такі цінні папери в депозитарію — у момент здійснення прибуткового запису по рахунку «депо» набувача.

4. Частина 4 ст. 197 ЦК визначає порядок, згідно з яким передаються права, засвідчені іменним цінним папером. Цей порядок, передбачено ст. 512 ЦК, згідно з якою право вимоги, що належить кредитору на підставі зобов'язання, може бути передано іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги (цесія) — це передача кредитором права вимоги, що належить йому, іншій особі, яка стає новим кредитором. Цесія здійснюється за згодою кредитора з особою, якому кредитор цим правом поступається, незалежно від згоди боржника.

При передачі права, засвідченого іменним цінним папером, його власник зобов'язаний дотримуватися необхідних вимог до форми відступлення права ви­моги, відповідно до ст. 513 ЦК.

Колишній власник іменного цінного папера відповідає перед новим власни­ком тільки за дійсність вимоги, засвідченої цінним папером, але не несе відповідальності за фактичне виконання цієї вимоги зобов'язаною особою.

5. На відміну від відступлення права вимоги (цесії), яка є двостороннім правочином, передача ордерного цінного папера здійснюється шляхом одностороннього правочину — індосаменту.

Права за ордерним цінним папером (вексель, чек, коносамент) передаються шляхом здійснення на цьому папері індосаменту (передавального напису). Індосамент передає права по цих документах від однієї особи (індосанта) іншій особі (індосату).

Порядок здійснення індосаменту встановлюється ч. 5 ст. 197 ЦК. У ордерному цінному папері вказується суб'єкт засвідченого ним права, проте він може не тільки сам здійснити це право, але й призначити своїм розпорядженням або наказом іншу уповноважену особу. Широкий обіг ордерних цінних паперів має ряд переваг. Можливість передачі векселя за допомогою передавального напису (індосаменту) збільшує його обіг і додає до виконуваних ним функцій як кредитного інструмента ще одну — засіб для погашення боргових вимог.

Індосамент може бути ордерним (визначається особа, якій (або за наказом якої) повинно бути здійсненне виконання) або бланковим (на пред'явника). Індосамент може бути інкасовим (доручним).

У ч. 5 ст. 197 ЦК дається визначення доручного індосаменту як індосаменту, обмеженого тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без передачі цих прав індосату. Індосат виступає у даному випадку як представник.

 Суть індосаменту полягає у тому, що проставлянням на оборотній стороні векселя або на додатковому аркуші (алонжі) передавального напису разом з векселем іншій особі передається право на отримання платежу. Для платника індосованого векселя все одно, кому проводити платіж, лише б до останнього утримувача вексель дійшов шляхом послідовних наступних індосаментів.

 Індосант може перетворити вже зроблений ним повний індосамент на бланковий, тільки закресливши повністю напис про передачу і проставивши під цим свій підпис. Особа, що одержала вексель за бланковим написом, може передава­ти іншим особам без жодних підписів простим врученням векселя. Векселедавець (індосант) при передачі векселя має право помістити у передавальному написі обмовку «без обороту на мене» і тим самим зняти з себе зворотну відповідальність за неоплачений і опротестований у неплатежі вексель, що не розповсюджується на подальших індосантів.

Індосамент по векселю або чеку покладає на індосанта відповідальність за платіж по цьому документу, тобто індосант відповідає не тільки за дійсність переданої вимоги, але і за його фактичну здійсненність. Цим індосамент відрізняється від цесії, яка не передбачає відповідальності за невиконання відпо­відної вимоги. До будь-якого з власників ордерного цінного папера, що здійснив її передачу за допомогою передавального напису, уповноважений по цінному паперу може пред'явити свої вимоги, що підвищує гарантії реального виконан­ня прав, закріплених цінним папером.