Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця

Published by Lada on Ср, 10/08/2008 - 13:20

Працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загально¬освітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтерна¬тивної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
Молодим спеціалістам — випускникам державних навчаль¬них закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємст¬вами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

(Стаття 197 в редакції Закону № 263/95-ВР від 05.07.95)
1. Одним із напрямків реалізації державної молодіжної полі¬тики є забезпечення зайнятості молоді.
Молодь має право на перше робоче місце протягом двох ро¬ків за умови, що громадянин України віком від 15 до 28 років закінчив чи припинив навчання в загальноосвітній школі, про¬фесійному навчально-виховному та вищому навчальному закла¬ді, завершив професійну підготовку та перепідготовку; після звіль¬нення зі строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця починає об¬числюватись з часу роботи до призову.
Гарантія молоді на перше робоче місце полягає у праві моло¬ді звернутись в пошуку роботи до державної служби зайнятості, яка інформує про робочі місця і здійснює вибір першого робочо¬го місця.
Державна служба зайнятості надає місцевим органам вико¬навчої влади, органам місцевого самоврядування, молодіжним центрам праці, соціальним службам для молоді інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад).
Молоді громадяни, які звернулися до державної служби зай¬нятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, про¬фесії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять про¬фесійну підготовку і перепідготовку.
Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а та¬кож молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та ін.) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм професійного навчання молоді та вдосконалення її про¬фесійної майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці затверджується Кабінетом Міністрів України. Діяльність молодіжних центрів праці може фінансуватися за рахунок кош¬тів державного фонду сприяння зайнятості населення, передба¬чених на ці цілі.
Держава сприяє створенню спеціалізованих центрів для про¬фесійного навчання і гарантує молоді одержання першого робо¬чого місця на основі квот.
Крім того, передбачено створення соціальних служб для мо¬лоді, де вони безкоштовно одержують інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та іншу соціальну допомогу, в
тому числі з питань працевлаштування на перше робоче місце строком не менше двох років (Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в редак¬ції 23 березня 2000 p.).
2. Молодіжні центри праці, що діють відповідно до Типового положення, а також громадські молодіжні організації (агентства, біржі, бюро та ін.) за наявності в них відповідного дозволу, вида¬ного державною службою зайнятості, сприяють працевлаштуван¬ню молоді, у тому числі учнів, студентів, аспірантів у позанав-чальний час, надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією.
24 грудня 1999 р. було створено молодіжну громадську органі¬зацію «Асоціація трудових об'єднань молоді України». 28 серпня 2000 р. вона зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1489. Як зазначено у листі Українського державного центру со¬ціальних служб для молоді Державного комітету молодіжної по¬літики, спорту і туризму України № 01/27 від 18.01.2001 р. дирек¬торам республіканського, Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольского міських центрів соціальних служб для молоді з Міністерством транспорту України досягнуто домо¬вленість про пільговий проїзд учасників трудових об'єднань мо¬лоді, які працюватимуть під егідою Асоціації трудових об'єднань молоді України на будівельних, сільськогосподарських та інших роботах. Ведуться переговори з Укравтодором, Міністерством аг¬рарної політики України, Державним комітетом будівництва, ар¬хітектури та житлової політики України^ провідними фірмами і сільськогосподарськими підприємствами з метою забезпечення учнів та студентів обсягом робіт під час літніх канікул.
Крім того, керівництво Асоціації трудових об'єднань молоді України погоджує питання з керівництвом регіонів Російської Федерації, в які традиційно від'їжджали студентські будівельні загони з України. Ведуться переговори з фірмами Угорщини, Польщі, Югославії, Чехії, Словаччини з метою пошуку фронту робіт для трудових об'єднань молоді України.
Установчою конференцією Асоціації трудових об'єднань мо¬лоді України 24 грудня 1999 р. затверджено Статут Асоціації тру¬дових об'єднань молоді України, головними завданнями якої, зокрема, визначено сприяння розробці механізмів гнучкого державного програм но-цільового управління соціально-економічною та соціально-психологічною адаптацією молоді України, спри¬яння створенню всеукраїнської інформаційної комп'ютерної ме¬режі «Молодіжні трудові ресурси», сприяння створенню мережі штабів студентських загонів, молодіжних бізнес-центрів, молодіж¬них центрів праці тощо; організацію руху добровільних трудових об'єднань молоді (студентських трудових, наукових, соціальних загонів, трудових об'єднань старшокласників, табори праці та відпочинку тощо); сприяння соціальній підтримці безробітної молоді (створення молодіжних клубів безробітних, залучення їх до громадських робіт, сприяння підготовці та підвищенню їх ква¬ліфікації, створення постійних робочих місць, сприяння розвит¬ку «своєї справи» тощо); сприяння організації програмно-цільо¬вого фінансування та кредитування молоді з метою вирішення проблеми її працевлаштування після закінчення навчання, втому числі для створення підприємницьких структур, розробки інно¬ваційних наукових проектів тощо.
3.  Законом України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповноліт¬ніх» передбачено створення служби у справах неповнолітніх в адміністративно-територіальних одиницях України. Ці органи та служби мають право звертатися з питань працевлаштування не¬повнолітніх до відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності (Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. - Ст. 35).
4.  Частина друга коментованої статті гарантує молодим спе¬ціалістам роботу за фахом не менше трьох років — тільки випуск¬никам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями.
Згідно з Положенням про сприяння в працевлаштуванні ви¬пускників вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 79 від 23 березня 1994 р. зі змінами, внесеними нака¬зами Міністерства освіти України № 379 від 9 грудня 1996 р. і № 73 від 10 квітня 2000 p., чітко визначено поняття випускник — це студенти вищих навчальних закладів і учні професійних на¬вчально-виховних закладів, які закінчили повний курс навчання.
У п. 6 цього Положення визначено поняття молодого спеціалі¬ста — це випускник вищого навчального закладу, якому присво¬єно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного профе¬сійного спрямування або спеціальності і якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу. Протягом трьох років з моменту укладення ним договору з замовником він вважається молодим спеціалістом. Час навчання в інтернатурі в цей строк не зараховується.
5.  Випускник професійного навчального закладу, якому при¬своєно робітничу професію певної кваліфікації і якого працевла¬штовано на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим робітником протягом двох років з моменту укладення ним трудового договору з замовником.
6.  Указом Президента України № 77/96 від 23 січня 1996 р. в редакції Указу № 342/96 від 16 травня 1996 р. «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштуван¬ня випускників вищих навчальних закладів» визначено, що осо¬би, які навчаються в державних вищих навчальних закладах за рахунок державних коштів — за державним замовленням — укла¬дають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та отримання від¬повідної кваліфікації працювати у державному секторі народно¬го господарства не менше трьох років. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшко¬довують у встановленому порядку повну вартість навчання.
На основі цього Указу Кабінет Міністрів України прийняв 22 серпня 1996 р. постанову № 992 «Про порядок працевлаш¬тування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». У ній визначаються порядок формування державного замовлення на підготовку фахів¬ців з вищою освітою; порядок працевлаштування на виконання контрактів, які були укладені державними органами і виконав¬цями — вищими державними навчальними закладами України.
7.  Випускники профтехучилищ І рівня акредитації, які одер¬жали кваліфікацію молодшого спеціаліста, є молодими фахівця¬ми і їм забезпечується робота за фахом за державним замовлен¬ням строком не менш як на три роки з моменту укладення тру¬дового договору з замовником.
8. Постановою Кабінету Міністрів України № 949 від 1 верес¬ня 1997 р. «Про затвердження Положення про працевлаштуван¬ня випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на умовах державного контракту за освітньо-професійними програ¬мами підготовки магістрів державного управління» випускника¬ми визнаються особи, яких було прийнято на навчання до вищо¬го навчального закладу з числа осіб віком до ЗО років, яким при¬своєно кваліфікацію магістра державного управління і яких працевлаштовано на підставі направлення на роботу. Вони вва¬жаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення контракту між ним та державним органом чи органом місцевого самоврядування.