Стаття 196. Складові частини державного земельного кадастру
Державний земельний кадастр включає:
а) кадастрове зонування;
б) кадастрові зйомки;
в) бонітування ґрунтів;
г) економічну оцінку земель;
ґ) грошову оцінку земельних ділянок;
д) державну реєстрацію земельних ділянок;
е) облік кількості та якості земель.
Стаття 196 ЗК України визначає основні види земельно-кадастрової діяльності суб'єктів земельно-кадастрових правовідносин, спрямованої на створення відповідно до чинного законодавства України документованої кадастрової інформації. Перелік складових частин державного земельного кадастру є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню, оскільки закріплюється у нормі закону без будь-яких приписів щодо можливого звуження чи розширення видів земельно-кадастрової діяльності. Зміст кожного із зазначених видів земельно-кадастрової діяльності визначається в інших статтях цього Кодексу (див. коментар до статей 197—203). Крім норм чинного ЗК України, правове регулювання суспільних відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією складових державного земельного кадастру, здійснюється також нормами чинного законодавства України у сфері планування і забудови території, геодезії і картографії, екології, земельно-оціночної діяльності тощо.
