Стаття 195. Групи та види цінних паперів

1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

*І похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

(Пункт 3 частини першої статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом №3480-ІУ від 23.02.2006)

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право

розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

2. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

3. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

(Частина третя статті 195із змінами, внесеними згідно із Законом № 3480-IV т 23.02.2006)

1.У ст. 195 ЦК проводиться розподіл цінних паперів на групи. Критерієм такої  класифікації є права, які посвідчуються цінним папером та надаються його власнику. Конкретні види цінних паперів, що належать до тієї чи іншої групи, визначаються законодавством України (ЦК, ГК, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»). За змістом втілених прав цінні папери підрозділяються на пайові, боргові, похідні, товаророзпорядчі.

Пайові цінні папери засвідчують участь їх власника у статутному капіталі, надають йому право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента (наприклад, прості акції).

Боргові цінні папери засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання  емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання наприклад, облігації, чеки, вексель, депозитні й ощадні сертифікати тощо).

Похідні цінні папери — це папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів. Визначення похідного цінного папера або дериватива наведено у п. 1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Товаророзпорядчі цінні папери надають їхньому держателю право на розпорядження майном, вказаним у цих документах. До такого роду цінних паперів відносяться, наприклад, цільові товарні облігації, коносаменти, закладні.

Іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отриман­ня від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні; сертифікати ФОН.

Приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

2. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

3. Цінні папери можуть існувати у формі документів або в бездокументарній формі. Дане положення ЦК конкретизовано у Законі України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». Зокрема, у ст. 4 цього Закону зазначено, що цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні папери, на які поширюється дія законів Украї­ни, можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах.

Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та є підставою для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред'явника у документарній формі або цінних паперів у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача.

Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обра­ний ним депозитарій.

На період передплати на певний випуск (емісію) цінних паперів емітент оформляє тимчасовий глобальний сертифікат, який підлягає заміні на постійний після державної реєстрації цього випуску Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або анулюється у разі визнання випуску таким, що не відбувся. Глобальний сертифікат, оформлений після державної реєстрації та визнання випуску таким, що відбувся, зберігається у депозитарію протягом усього періоду існування цінних паперів у бездокументарній формі.

Вимоги до оформлення і ведення обліку глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

При документарній формі цінних паперів власник встановлюється на підставі пред'явлення оформленого належним чином сертифіката цінного папера або,у разі депонування такого, на підставі запису по рахунку «депо».

Сертифікат цінного папера є документ, виданий емітентом або уповноваженою їм особою, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Документарна форма цінних паперів, як правило, має встановлений зразок, на виготовлення якого потрібна спеціальна ліцензія. Порядок виготовлення бланків цінних паперів встановлюється Правилами виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку.

При бездокументарній формі цінних паперів власник встановлюється на підставі запису в системі ведення реєстру власників цінних паперів або, у разі депонування цінних паперів, на підставі запису по рахунку «депо».