Стаття 194. Поняття цінного папера

1. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

2. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

( Частина перша статті 194із змінами, внесеними згідно із Законом № 3480-від 23.02.2006)

1. У ч. 1 ст. 194 ЦК наведено визначення цінного папера як документа, що має юридичну силу. Основні ознаки цінного папера відповідно до цієї норми такі:

1) це документ, що засвідчує майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. Майновими правами можуть бути вимоги сплати певної грошової суми, передачі майна, а також інші вимоги у сфері цивільно-правових відносин;

2) цей документ повинен бути виконаний з дотриманням вимог до його форми і містити обов'язкові реквізити;

3) цінні папери відносяться до об'єктів цивільних прав (ст. 177 ЦК) і є рухомим майном (ст. 181 ЦК).

Майнове право, закріплене у цінному папері, не може бути здійснене особою, яка не володіє цим документом, що свідчить про взаємозалежність між правом на цінний папір і правом з паперу (яке міститься в ньому).

2. Найважливішою якістю цінного папера є його оборотоздатність. З передачею цінного папера переходять всі засвідчені ним права у сукупності.

3. Документ визнається цінним папером не в силу якихось природних властивостей, а тому що він підтверджує права його власника на певні матеріальні або нематеріальні блага, речі, гроші, дії 3-х осіб, інші цінні папери. Серед об'єктів цивільних правовідносин цінні папери займають особливе місце, що пояснюється їхньою дуалістичною природою. Будь-який цінний папір можна розглядати у двох аспектах: по-перше, як спосіб оформлення будь-яких зобов'язальних відносин (отже, можна говорити про права, засвідчені цінним папером, або про «права з папера»); по-друге, цінний папір вважається річчю, на яку можуть виникати право власності або інші речові права (повного господарського відання, оперативного управління ), тобто він може бути об'єктом різних угод, а звідси виникає «право на папір».

Будь-який цінний папір характеризується тісним і нерозривним зв'язком між «правом на цінний папір» і «правом з цього папера». Цей зв'язок, що встановлює можливість здійснення «прав з цінного папера» і залежно від володіння «правами на цінний папір», дозволяє відмежувати цінні папери від легітимаційних знаків.

Можна виділити наступні основні ознаки цінних паперів: 1) будь-який цінний папір — це документ, що засвідчує певне майнове право або сукупність прав;2) цінний папір — це документ, у якому втілено майнове право, тому що реалізувати це право або передати його іншій особі можливо лише шляхом відповідного використання самого документа; 3) цінний папір є чітко формальним документом, тому що він обов'язково повинен містити реквізити, установлені законом; 4) цінний папір здатний до цивільного обігу, оскільки він є об'єктом майнових цивільно-правових угод; 5) цінним паперам властива ознака публічної достовірності.