Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів,
2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
У даній статті Земельного кодексу України конкретизуються органи, на які законом покладаються функції організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Це спеціально уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах — з одного боку, і органи з питань екології та природних ресурсів — з іншого.
Правовою основою здійснення державного контролю органами земельних ресурсів у відповідній сфері на сьогодні є Тимчасове положення про порядок здійснення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель, затверджене наказом Держкомзему від 29 липня 1993 р. № 65 (із змінами, внесеними згідно з наказом Держкомзему від 12 вересня 2001 р. № 157).
Державний контроль за використанням та охороною земель у структурі Держкомзему здійснюють управління моніторингу земель, обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів та районні відділи земельних ресурсів.
Голова Держкомзему, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів одночасно є головними державними інспекторами з питань використання та охорони земель відповідно України, областей, міст Києва і Севастополя, їх заступники — заступниками головних державних інспекторів. Начальники районних відділів земельних ресурсів відповідно до посади є державними інспекторами, а їх заступники — заступниками державних інспекторів з питань використання та охорони земель районів. Фахівці Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідно з посадовими обов'язками покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, є державними інспекторами з питань використання та охорони земель відповідно України, областей, міст Києва і Севастополя та районів, перелік яких затверджується Головним державним інспектором з питань використання та охорони земель України.
Державним інспекторам з питань використання та охорони земель видаються посвідчення встановленого Держкомземом зразка.
Органи Держкомзему здійснюють державний контроль за:
1) раціональною організацією території та використанням земельних ділянок власниками землі та землекористувачами відповідно до умов їх надання;
2) поверненням самовільно зайнятих ділянок у стані, придатному для використання;
3) виконанням комплексу заходів, визначених умовами надання земельних ділянок, нормативними документами та затвердженими проектами із захисту земель від водної та вітрової ерозії, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям, підтоплення, заболочення, засолення, висушування, ущільнення та від інших процесів погіршення стану земель;
4) рекультивацією порушених земель, зніманням, використанням і збереженням родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель, а також своєчасним приведенням цих земель до стану, придатного для використання за призначенням;
5) збереженням та експлуатацією протиерозійних гідротехнічних споруд та систем, захисних лісонасаджень, установленням і збереженням межових знаків;
6) наданням достовірних даних про наявність, стан і використання земельних угідь по державному земельному кадастру, а також інформації про наявність земель запасу;
7) проектуванням, розміщенням, будівництвом, реконструкцією, введенням у дію, експлуатацією та ліквідацією об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
8) своєчасним і якісним виконанням комплексу необхідних заходів щодо запобігання і ліквідації псування земель, їх забруднення виробничими та іншими відходами і стічними водами, а також при добуванні корисних копалин, виконанні будівельних, геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт.
Головні державні інспектори і державні інспектори з питань використання та охорони земель України, областей, районів у межах своєї компетенції мають право:
— безперешкодно, при пред'явленні службового посвідчення, відвідувати підприємства, установи, організації, у тому числі військові й оборонні об'єкти незалежно від форм власності і відомчої належності для перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель;
— давати власникам землі та землекористувачам незалежно від відомчої належності обов'язкові для виконання вказівки з питань використання та охорони земель, а також щодо усунення виявлених порушень;
— вносити на розгляд відповідних рад пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках, передбачених ЗК України;
— складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення земельного законодавства, пов'язані з порушенням правил використання земель, приховуванням або перекрученням даних земельного кадастру, самовільним відхиленням від проектів внутрішньогосподарського землеустрою, знищенням межових знаків, а також складати Протоколи про адміністративні правопорушення земельного законодавства, пов'язані з псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, самовільним зайняттям земельної ділянки, несвоєчасним поверненням тимчасово займаних земель або не приведенням їх до стану, придатного для використання за призначенням, та подавати дані протоколи адміністративним комісіям органів виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування;
— порушувати перед радами, які прийняли рішення, а також перед вищестоящими радами питання про припинення рішень рад, які суперечать чинному земельному законодавству;
— одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, власників землі й землекористувачів дані про наявність, стан і використання земельних угідь;
— залучати на умовах договору за погодженням з керівниками підприємств, установ, організацій, науково-дослідних і проектних інститутів фахівців для участі у проведенні обстеження земель;
— ставити органам виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування питання про: припинення розробки корисних копалин і торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт, якщо вони проводяться із порушенням земельного законодавства і можуть призвести до знищення, забруднення, псування родючого шару ґрунту, розвитку ерозії, засолення, заболочення й інших процесів, які знижують продуктивність земель; припинення промислового, цивільного та інших видів будівництва, експлуатації об'єктів, агротехнічних, культуртехнічних лісомеліоративних робіт, які ведуться з порушенням вимог земельного законодавства; вилучення або тимчасову консервацію деградованих чи забруднених земель, подальше використання яких може призвести до негативних наслідків або якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів;
— брати участь у роботі комісій з прийомки в експлуатацію меліорованих і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних і гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів і охорони земель.
Місцеві органи Держкомзему та землевпорядні служби міст обласного підпорядкування два рази на рік складають звіт про контроль за використанням та охороною земель за встановленою формою № 5, затвердженою Мінстатом (наказ від 21 липня 1993 р. № 158), та щоквартально подають інформацію щодо контролю за усуненням порушень земельного законодавства.
Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснюється також спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів; Таким органом є Державна екологічна інспекція (Держекоінс-пекція) — урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінекоресурсів і підпорядковується йому (Положення про Державну екологічну інспекцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1520).
Серед основних завдань Держекоінспекції — здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічну та радіаційну безпеку (крім об'єктів, підконтрольних Держатомре-гулювання). Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних, в першу чергу — земельних ресурсів центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності й господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами; додержанням норм, правил і стандартів, виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання та охорони природних, у тому числі земельних, ресурсів; додержанням вимог екологічної та радіаційної (крім майданчиків ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об'єктів) безпеки тощо. Згідно з п. 4 пп. 2 Положення про Держекоінспекцію дана організація відповідно до законодавства координує роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль у сфері регулювання земельних відносин.
Посилання п. 2 ст. 188 ЗК України до регулювання законом порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель означає, що з цих питань має бути прийнятий спеціальний законодавчий акт.
Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Самоврядний контроль у сфері використання та охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. (з наступними змінами). Відповідно до ст. 33 ЗК України, що визначає повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, саме до відання цих органів належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, а також за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою. Ці повноваження є для відповідних виконавчих органів делегованими.
До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад належить, зокрема, координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи.
Повноваження районних і обласних рад у відповідній сфері регулюються статтями 43, 44 Закону. Так, відповідно до п. 1 пп. 17 статті 44 здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, належить до повноважень районних і обласних рад, делегованих відповідним місцевим державним адміністраціям.
