Стаття 183. Завдання землеустрою
Основними завданнями землеустрою є:
а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;
б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;
в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;
д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;
е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.
Визначені у цій статті Земельного кодексу України завдання землеустрою передбачають виконання комплексу організаційно-правових, економічних, фінансових, технічних, картографічних, агротехнічних заходів, пов'язаних з визначенням правового режиму земель, розподілом і перерозподілом земель на етапі завершення земельної реформи в Україні, прогнозуванням використання земельного фонду нашої держави, плануванням перспективного розвитку територій на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях, створенням належної інформаційної бази для забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин в цілому по Україні, в окремих адміністративно-територіальних утвореннях, а також в окремих землеволодіннях і землекористуваннях.
Перелік конкретних заходів, спрямованих на виконання завдань землеустрою в частині землевпорядного забезпечення земельної реформи, визначається в Указі Президента України «Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001—2005 роки» від ЗО травня 2001 р. Відповідно до цього Указу землевпорядне забезпечення розподілу і перерозподілу земельного фонду України передбачає виявлення земель сільськогосподарського призначення, які не використовуються власниками та землекористувачами, і відповідно до законодавства вжиття заходів щодо їх перерозподілу; здійснення консолідації земель резервного фонду і земель запасу в межах районів з метою забезпечення ефективного їх використання шляхом передачі в оренду на конкурентних засадах; забезпечення виконання землевпорядних робіт, необхідних для проведення розмежування земель державної і комунальної власності; оптимізацію організації використання земель у межах адміністративно-територіальних одиниць.
Землевпорядне забезпечення правового режиму земель вимагає удосконалення нормативно-правової бази землевпорядкування, здійснення межування земель з установленням на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж сіл, селищ та міст, меж земельних ділянок, які належать громадянам і юридичним особам; проведення організації території новостворених сільськогосподарських підприємств; розробку планів земельно-господарського устрою територій населених пунктів; складання планів обмежень використання земель; виконання робіт щодо встановлення та закріплення меж прибудинкових територій.
Землевпорядне забезпечення охорони земель вимагає проведення консервації малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; забезпечення землевпорядного обґрунтування заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів, заболочення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель; здійснення диференціації використання радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь; поновлення робіт щодо картографування земельних угідь, ґрунтових і геоботанічних обстежень, а також проведення комплексного обстеження техногенно забруднених земель.
Даний перелік землевпорядного забезпечення земельної реформи не є вичерпним, оскільки характеризує основні завдання землеустрою, що можуть бути конкретизовані у кожному конкретному випадку на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях.
