У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відпо¬відно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання не¬повний робочий день або неповний робочий тиждень та створи¬ти пільгові умови праці.
Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63).
(Стаття 172 із змінами, внесеними згідно і і Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1. Інваліди в Україні володіють повнотою усіх прав, а щодо їх працевлаштування, створення належних і безпечних умов праці законодавством встановлено певні гарантії. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідам надано право працю¬вати на підприємствах, в установах, організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів (ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захище¬ності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 p., з наступними змінами і доповненнями).
2.  Працевлаштування інвалідів здійснюється з урахуванням їх професійної працездатності, що встановлюється МСЕК.
Гарантією права на працю для інвалідів є встановлення обов'яз¬кової квоти робочих місць, на які вони працевлаштовуються.
3.  Підбір робочого місця здійснюється переважно на підпри¬ємстві, в установі, організації, де настала інвалідність, з ураху¬ванням побажань інваліда, наявних у нього професійних нави¬чок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експерти¬зи. Відповідно до рекомендацій МСЕК і з урахуванням побутових вимог інваліди можуть займатися надомною формою праці.
За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійно¬го захворювання зберігаються місце роботи і середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або встанов¬лення інвалідності. Якщо особа через виробниче травмування не може працювати за попереднім місцем роботи, то власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити її пе¬репідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
Якщо власник не може працевлаштувати на своєму підпри¬ємстві особу, яка частково втратила працездатність, але не стала інвалідом, то він відраховує цільовим призначенням кошти до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Розмір від¬рахувань становить середню заробітну плату працівника за кож¬не не створене робоче місце для цих осіб. Працевлаштування у такому випадку проводиться державною службою зайнятості на¬селення.
4.  Роботодавці, які використовують працю інвалідів, зобов'я¬зані створювати для них умови праці з урахуванням індивіду¬альних програм реабілітації та адаптації. Для інвалідів можуть створюватися спеціальні робочі місця або їх праця може засто¬совуватися на звичайному робочому місці. Особливості праце¬влаштування і організації робочих місць інвалідів регулюються
Положенням про робоче місце інваліда і про порядок праце¬влаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Мі¬ністрів України № 314 від 3 травня 1995 р. Згідно з цим Поло¬женням робочим місцем інваліда може бути:
—  звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з ураху¬ванням фізичних можливостей інваліда воно може бути викори¬стано для його працевлаштування;
— спеціалізоване робоче місце інваліда — робоче місце, облад¬нане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда з урахуванням анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомен-дацій МСЕК, професійних навичок і знань інваліда. Причому таке робоче місце може бути створене як на виробництві, так і вдома.
5. Законодавство України передбачає ряд пільг і гарантій, спрямованих на захист трудових інтересів працівників-інвалідів. На їх прохання власник або уповноважений ним орган зобов'я¬заний встановити неповний робочий час, разом з тим власник не вправі без їх згоди залучати до надномрових робіт, робіт у нічний час. Для інвалідів встановлено щорічні основні відпустки подовженої тривалості залежно від групи інвалідності, додаткові обов'язкові відпустки без збереження заробітної плати, встанов¬люються пільги щодо часу надання щорічних відпусток.