Працівників, які потребують за станом здоров'я надання лег¬шої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачу¬вану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випад¬ках, передбачених законодавством України, попередній серед¬ній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачу¬ваної роботи або провадиться виплата допомоги по державному соціальному страхуванню.
(Стаття 170 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1.  Коментована стаття передбачає специфічний вид переведень у системі охорони праці. Вони встановлюються з метою захисту здоров'я і збереження працездатності людини у тих випадках, коли працівники тимчасово або постійно не можуть здійснювати роботу, на яку приймалися, але можуть без шкоди для свого здо¬ров'я виконувати іншу легшу роботу.
Стаття не розкриває поняття легшої роботи. Вона визнається такою у кожному конкретному випадку, а її виконання співвід¬носиться до фізіологічних та психологічних можливостей пра¬цівника належним чином виконувати роботу.
2. Переведення працівника на легшу роботу можливе за наяв¬ності певних умов:
а)  необхідність переведення встановлена компетентними ор¬ганами лікувальних установ.
Необхідність переведення потерпілого на легшу роботу, її три¬валість та характер встановлюються лікарсько-консультаційною комісією лікувальної установи за місцем проживання чи роботи працівника (ЛКК) або медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Висновок про необхідність тимчасового переведення на легшу роботу видається ЛКК, а переведення без обмеження строку в разі встановлення стійкої втрати професійної працезда¬тності — МСЕК;
б) працівник дав згоду на переведення. У змісті коментованої статті безпосередньо передбачається така вимога і працівник не може переводитися на легшу роботу в примусовому порядку. Вона також відповідає конституційним нормам щодо заборони при¬мусової праці.
Якщо працівник відмовляється від переведення на легшу ро¬боту, то власник або уповноважений ним орган може його звіль¬нити згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України як такого, що не відпові¬дає займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає виконанню роботи;
в) на підприємстві наявні вакантні місця, виконання робіт на яких рекомендовано ЛКК або МСЕК.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк власник або упов¬новажений ним орган не забезпечує потерпілого відповідною роботою, фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньо-місячного заробітку.
3. Власник або уповноважений ним орган за наявності зазна¬чених умов видає наказ про переведення працівника. Якщо пе¬реведення було тимчасовим, то працівник має право на одер¬жання попередньої роботи, оскільки причини, що перешкоджа¬ли її виконанню, усунуті.
Право на одержання попередньої роботи мають і ті працівни¬ки, непрацездатність яких спричинена трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням. Місце роботи (посада) зберігаєть¬ся за ними до поновлення працездатності або встановлення ін¬валідності.
4.  Працівники, переведені на легшу нижчеоплачувану робо¬ту, мають право на одержання:
— попередньої середньої заробітної плати протягом двох тиж¬нів з дня переведення;
—  попередньої середньої заробітної плати протягом всього періоду переведення, якщо шкоду здоров'ю заподіяно трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням;
— допомоги по державному соціальному страхуванню.
5.  Працівникам, що проходять професійне навчання або пе¬рекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації вна¬слідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, про¬вадяться щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячно¬го заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації. Ці виплати здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року.
дом оплачується також вартість придбаних потерпілим інстру¬ментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовуються інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.