Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин
До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
е) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. На виконання цих конституційних положень було прийнято Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. (з відповідними змінами). Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 2 ст. 84 ЗК України місцеві державні адміністрації у встановлених законом випадках можуть виступати суб'єктами права власності на землі державної форми власності. Розпорядження такими землями здійснюється у формі продажу земельної ділянки новому власнику або передачі її в оренду чи постійне користування.
Пункт 3 ст. 122 ЗК України встановлює, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених пунктом «е» цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі» місцеві державні адміністрації можуть виступати орендодавцями землі. Водночас надання в оренду таких земельних ділянок оформляється відповідно до вимог, що містяться у ст. 124 ЗК України: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Порядок безоплатної передачі земельних ділянок державної власності громадянам визначається ст. 118 ЗК України. Продаж земельних ділянок державної власності здійснюється з дотриманням вимог ст. 128 ЗК України.
Порядок продажу земельних ділянок державної форми власності іноземним державам, іноземним юридичним особам визначається ст. 129 ЗК України.
Місцеві державні адміністрації мають повноваження щодо вилучення земельних ділянок, відповідні положення містяться у ст. 149 ЗК України. Порядок погодження питань, що пов'язані з вилученням (викупом) земельних ділянок, установлений у ст. 151 ЗК України.
При застосуванні положень цієї статті слід враховувати особливості правового регулювання повноважень Київської міської державної адміністрації, що обумовлені відповідними конституційними нормами та Законом України «Про столицю України — місто-герой Київ ». Особливості правового регулювання повноважень Севастопольської міської державної адміністрації визначаються Конституцією України та спеціальним правовим статусом цього міста, закріпленим у Конституції України.
