Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах

Published by Консультант on Пнд, 05/30/2011 - 13:45

Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у ци­вільних відносинах

1. Автономна Республіка Крим діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи публічно­го права (навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Кон­ституцією України та законом.

3. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи приватно­го права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на за­гальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

1. Автономна Республіка Крим (АРК) є невід'ємною складовою частиною України, має особливий статус і розглядається як територіальна автономія у складі унітарної держави. Держава гарантує Автономній Республіці Крим фінан­сову, майнову і ресурсну самостійність у межах, встановлених Конституцією України, що забезпечує здійснення повноважень Автономної Республіки Крим(ст. З Конституції АРК). Одним з найважливіших правових засобів реалізації таких гарантій є визнання Автономної Республіки Крим учасником цивільних відносин (ст. 2 ЦК).

У цивільних відносинах Автономна Республіка Крим діє шляхом набуття і здійснення цивільних прав та обов'язків відповідно до встановленої законом цивільної правосуб'єктності. Вона набуває і здійснює цивільні права та обов'яз­ки через органи влади Автономної Республіки Крим (див. коментар до статей 171,173 ЦК).

Набуття і здійснення Автономною Республікою Крим цивільних прав та обо­в'язків відбувається у правових формах її участі в особистих немайнових і май­нових відносинах (ст. 1 ЦК).

В особистих немайнових відносинах Автономній Республіці Крим, як і іншим публічним утворенням, притаманно діяти на стороні зобов'язаного суб'єкта, який повинен не порушувати прав фізичних і юридичних осіб на особисті немайнові блага. Відповідно до ст. 9 Конституції Автономної Республіки Крим основним завданням органів влади Автономної Республіки Крим та їх посадових осіб є забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Автономна Республіка Крим вступає у майнові відносини, інші речові, а та­кож зобов'язальні відносини. Право власності Автономної Республіки Крим га­рантується державою. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною влас­ністю та власністю Республіки Крим» від 14 квітня 1994 р. у власність АРК пе­редано розташоване на її території державне майно: підприємств роздрібної торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування; експлуатацій­них підприємств житлово-комунального господарства, а також підприємств жит­лового, готельного господарства, підприємств, які ведуть ремонтно-будівельну діяльність (крім об'єктів інженерної інфраструктури та благоустрою міст, вклю­чаючи мережі, споруди, устаткування, що пов'язані з виробництвом і постачан­ням води, газу, тепла, а також відведенням і очисткою стічних вод); будівельних організацій та підприємств промисловості будівельних матеріалів; підприємств харчової промисловості, а також підприємств, що спеціалізуються на переробці сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванні сільськогосподарського виробництва та виробляють продукцію виробничо-технічного призначення для аграрного сектора (крім хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств, підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані ви­роби, рибокомбінатів, підприємств сольової промисловості); підприємств місцевої промисловості; підприємств деревообробної і легкої промисловості; підприємств вантажного, міського та приміського пасажирського автотранспорту загального користування, таксомоторних парків; підприємств тракторного і сільськогосподарського машинобудування, а також тих, що виготовляють об­ладнання для підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування і житлово-комунального господарства; підприємств матеріально-технічного постачання (крім тих, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів); збиткових підприємств усіх галузей (крім підприємств, приватизація яких заборонена Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 26-92), якщо їх збитковість не зумовлена застосуванням державних фіксованих і регульованих цін і тарифів; підприємств, що мають основні фонди, загальний знос яких за станом на 1 січня 1994 р. перевищував 70 відсотків; орендних підприємств (частка майна, що перебуває у загальнодержавній власності).

До відання Автономної Республіки Крим відноситься управління майном, яке належить Автономній Республіці Крим (ст.138 Конституції України), зокрема, санаторно-курортними і туристичними комплексами Автономної Республіки Крим. Автономна Республіка Крим для реалізації спільних програм, проектів, а також делегованих повноважень може передавати територіальним громадам півострова в особі органів місцевого самоврядування фінанси та майно.

 Відповідно до Конституції Автономної Республіки Крим відносини органів влади Автономної Республіки Крим з підприємствами, установами і організаціями будуються, зокрема, на договірній основі та здійснюються у межах і формах,передбачених законодавством України. Автономна Республіка Крим може випускати місцеві позики, укладати договори й угоди з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим. У межах своїх повноважень Автономна Республіка Крим має право вступати у відносини в галузі економіки з підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян, у тому числі з інших держав та їх регіонів, з міжнародними організаціями. Автономна Республіка Крим здійснює зовнішньоекономічну діяльність та веде господарську дальність у межах виключної (морської) економічної зони.

Автономна Республіка Крим відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі прийняттям незаконного нормативно-правового акту, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу влади Автономної Республіки Крим чи його посадовою особою при виконанні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України, статті 1173—1175 ЦК України).

Автономна Республіка Крим може брати участь у спадкових відносинах (ст.1222 ЦК).

В силу принципу юридичної рівності суб'єктів цивільного права Автономна Республіка Крим діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин — фізичними і юридичними особами, територіальними громадами, державою, іноземними державами та іншими суб'єктами публічного права. Автономна Республіка Крим, з одного боку, не залежить від інших учасників цивільних відносин, а з іншого — не підпорядковує таких учасників собі.

2. Крім названих форм участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах, законодавець окремо виділяє заснування нею юридичних осіб.

Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом орга­ну влади Автономної Республіки Крим. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (ст. 81 ЦК).

Конституція Автономної Республіки Крим передбачає також заснування Автономною Республікою Крим республіканських засобів масової інформації.

Умови та порядок створення дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, що належать Автономній Республіці Крим, встановлені законами України: «Про освіту», «Про дошкіль­ну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про про­фесійно-технічну освіту», «Про вищу освіту». Загальні умови створення Авто­номною Республікою Крим закладів охорони здоров'я передбачені Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».

3. Автономна Республіка Крим має право створювати юридичні особи при­ватного права відповідно до ст. 87 ЦК. Автономна Республіка Крим на загаль­них підставах бере участь у діяльності юридичних осіб приватного права, вно­сить до статутного капіталу майнові активи, розпоряджається своєю часткою (акціями), згідно з установчими документами бере участь в управлінні такими юридичними особами, включаючи прийняття рішення про їх припинення у вста­новленому законодавством порядку.