Стаття 160. Права і обов'язки сторін при розгляді земельних спорів
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитись з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
Коментована стаття є точною копією ст. 111, яка містилася в ЗК України в редакції від 13 березня 1992 р.
Аналіз ст. 160 ЗК України свідчить, що перелік прав, зазначених у ній, поширюється на сторони земельних спорів при розгляді як судом, так і органами місцевого самоврядування органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Розгляд земельних спорів судом відбувається у межах вільного процесу в позовному провадженні (згідно зі ст. Цивільного процесуального кодексу України). Таким чином, перелік прав, передбачених ст. 160 ЗК України, має відповідати переліку прав, якими наділені сторони цивільного процесу. Порівняймо:
|
Права осіб та сторін, які беруть участь у справі (статті 98, 99 ЦПК України)
|
Права сторін земельних спорів (ст. 160 ЗК України)
|
|
1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги,
|
1) знайомитися з матеріалам щодо цього спору, робити з них виписки,
|
|
2) одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі,
|
2) одержувати копію рішення щодо земельного спору,
|
|
3) брати участь у судових засіданнях,
|
3) брати участь у розгляді земельного спору,
|
|
4) подавати докази,
|
4) подавати документи та інші докази,
|
|
5) брати участь в їх дослідженні,
|
5) ---------
|
|
6) заявляти клопотання та відводи,
|
6) порушувати клопотання,
|
|
7) давати усні та письмові пояснення судові,
|
7) давати усні та письмові пояснення,
|
|
8) подавати свої доводи, міркування та заперечення,
|
8) заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони,
|
|
9) оскаржувати рішення і ухвали суду,
|
9) у разі незгоди з цим рішенням оскаржувати його,
|
|
10) користуватись іншими процесуальними правами, наданими їм законом.
|
10) ---- - - -
|
Як видно з даного порівняння, коло прав, наданих сторонам Цивільним процесуальним кодексом України, ширше, ніж окреслене даною статтею ЗК України. До того ж, у ст. 99 ЦПК України подається відкритий перелік прав сторін, а у коментованій статті цей перелік вичерпний. Це свідчить про те, що сторони земельного спору, якщо він розглядається судом, мають вужче коло прав, ніж сторони іншого цивільного спору. Таке становище суперечить положенням ЦПК України, зокрема ст. 103 ЦПК України, згідно з якою сторони користуються рівними правами. Таким чином, автор коментованої статті вважає, що, при розгляді земельних спорів судом (відповідно до ст. 158 ЗК України) ст, 160 ЗК України суперечить ст. 99 ЦПК України, є недосконалою і потребує доповнення.
У разі розгляду земельного спору органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи органами місцевого самоврядування зазначена неузгодженість не спостерігається, оскільки, як зазначалося в коментарі до попередніх статей, порядок розгляду земельних спорів органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів на законодавчому рівні взагалі не врегульований, а Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає права сторін при розгляді земельних спорів органами місцевого самоврядування.
Матеріалами щодо спору вважаються докази, які мають значення для вирішення земельного спору, надані сторонами або виявлені чи витребувані компетентним органом, який вирішує спір. Порядок ознайомлення сторін із матеріалами спору законодавством не визначений. Згідно з даною статтею
сторони мають можливість знайомитися з ними в ході засідання чи заявивши клопотання про ознайомлення з матеріалам спору.
Брати участь у розгляді спору сторони можуть особисто, тобто бути присутніми при розгляді спору та здійснювати права сторони щодо спору або через представника відповідно до положень ЦПК України.
Доказами в цивільній справі згідно зі ст. 27 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та ін обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами (у тому числі документами), речовими доказами і висновками експертів.
Отже, у найзагальнішому вигляді, докази — це фактичні дані, на підставі яких компетентний орган може вирішити спір шляхом встановлення істини. Згідно з науковою доктриною документи є не доказами, а джерелом доказів, тобто матеріальним їх носієм. Таким чином, доказом є не документ, а фактичні дані, інформація, що міститься в цьому документі
Докази при розгляді земельних спорів мають бути достовірними, належними та допустимими. Достовірність доказів означає, що вони правильно, адекватно відображають фактичний стан речей. Належність доказів визначається їх придатністю для встановлення наявності чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування у спорі, а також інших обставин, які мають при розгляді земельного спору допоміжне значення. Допустимість доказів визначається законністю джерела, умов і способів їх одержання.
Клопотання — це офіційне прохання про здійснення процесуальних дій або прийняття рішення, звернене до органу, який вирішує спір. Обґрунтоване клопотання подається до вирішення спору, в процесі його вирішення та розглядається органом, до якого це клопотання звернено.
Щодо права сторін заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, автор коментаря вважає, що це можуть бути як заперечення проти доказів, наданих іншою стороною, які свідчать на її користь, так і заперечення проти доказів, які виявлені безпосередньо органом, який вирішує спір.
Заперечення проти клопотань та доказів може виявлятися у висловленні думки про безпідставність і необґрунтованість клопотання або недостовірність, неналежність і недопустимість доказів.
Порядок оскарження рішення щодо земельного спору залежить від того, який орган розглядав цей спір і виніс щодо нього рішення. Якщо спір розглядався судом, то сторона, яка не погоджується з прийнятим рішенням, має право оскаржити його у відповідному апеляційному суді у місячний строк з наступного після оголошення рішення дня. Рішення щодо земельного спору, прийняте органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, може бути оскаржене до суду або до вищестоящого органу.
