Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства

1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонер­ного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компе­тенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчо­му органу товариства.

3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

1. Із аналізу змісту ст. 160 чинного ЦК випливає, що законодавець змінив назву контролюючого органу AT з «спостережної ради», як це має місце у За­коні України «Про господарські товариства», на «наглядову раду».

Вирішення питань обрання моделі корпоративного управління залежить від вимог чинного законодавства і волі самих акціонерів, закріпленої у статуті AT.

 Так, законодавством передбачається імперативна вимога щодо необхідності ство­рення наглядової ради у таких випадках: а) коли кількість акціонерів відкрито­го AT перевищує 50 осіб (ч. 2 ст. 46 Закону України «Про господарські товари­ства»); б) в AT, створених внаслідок приватизації (Положення про спостережну раду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993р. № 556; Типовий статут відкритого акціонерного товариства, що утворене шля­хом приватизації майна державного підприємства, затверджений наказом Фон­ду державного майна України від 12 грудня 1994 р. № 787, Міністерства еконо­міки України від 13 грудня 1994 р. № 177).

Створення в AT наглядової ради обумовлено тим, що акціонери не можуть ефективно управляти або контролювати керівництво AT і тому основним зав­данням такої ради є нагляд і контроль за діяльністю виконавчого органу. Акціонерам доволі складно розібратися як в питаннях управління, так і у своїх правах, бо більшість з дрібних акціонерів не відчувають свого статусу, він є новим для них і вони не можуть впливати на діяльність виконавчого органу та контролювати його. Крім того, оскільки наглядова рада складається з акціонерів, її створення сприятиме тому, що акціонери будуть належним чином захищеними. Дещо інші мотиви створення наглядової (спостережної) ради в AT, що утворені внаслідок приватизації.

Проте компетенція наглядової ради не обмежується завданням нагляду за виконавчим органом, оскільки акціонери не в змозі приймати деякі рішення, необхідні для діяльності AT. Адже загальні збори скликаються раз на рік, а скликання позачергових зборів є проблематичним і часто ускладнює процес своєчасного прийняття рішень. Вихід з цього становища — делегування наглядовій раді окремих повноважень загальних зборів, що не входять до виключної компетенції останніх.

Отже, наглядова рада згідно із статтею, що коментується, а також ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»: а) здійснює функції з нагляду за діями виконавчого органу; б) може виконувати окремі функції загальних зборів

акціонерів за умов, що вони їй передані у встановленому порядку (передбачені у статуті AT або щодо цього прийнято рішення загальними зборами акціонерів);

в) проводить роботу по підготовці загальних зборів акціонерів шляхом аналізу діяльності виконавчого органу, перевірки наданих ним даних, фінансової звітності тощо, готує рекомендації загальним зборам акціонерів.

2. Законом України «Про господарські товариства» виключна компетенція наглядової ради не визначається. Це питання віднесено до статуту товариства.Як правило, до виключної компетенції наглядової ради відносяться: затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів та здійснення попереднього розгляду питань, що внесені до нього; аналіз дій виконавчого органу по здійсненню ним своїх повноважень, зокрема, по організації підприємницької та виробничої діяльності, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики; ініціювання проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності AT; попереднє погодження проектів договорів, що передбачають розпорядження майном AT на суму, що перевищує зазначену в його статуті, тощо.

Питання, що віднесені статутом AT до виключної компетенції наглядової ради, не можуть передаватися для вирішення виконавчому органу.

3. Розмежування повноважень органів AT випливає з правової концепції, яка базується на законодавстві про акціонерні товариства. Перша Директива ЄС від 9 березня 1968 р. встановила відмінності між участю уповноважених представляти компанію осіб в управлінні, нагляді і контролі за компанією (п.п. 1 п. «г» ст. 2).

Друга Директива від 13 грудня 1978 р. до названих трьох категорій додала ще й адміністрування. Такий «розподіл влади» в AT диктує й правило щодо неприпустимості одночасної участі у наглядовій раді і виконавчому органі.

Встановлюється заборона для державних службовців обіймати посади в органах управління AT, окрім випадків, коли вони здійснюють функції управління акціями (частками, паями), що належать державі й представляють інтереси держави у наглядовій раді та ревізійній комісії. Заборони стосуються й інших осіб,передбачених ст. 23 Закону України «Про господарські товариства». Крім цих обмежень, статутом AT можуть передбачатися додаткові вимоги до членів органів управління, наприклад, щодо віку, освіти тощо.

У ЦК не зазначається, що до складу наглядової ради AT обираються лише його акціонери, як це має місце у ст. 46 Закону України «Про господарські товариства». Тому це питання слід більш детально розглянути у спеціальному законі. У світовій практиці поширеним є входження до складу ради AT сторонніх осіб, наприклад, відомих економістів, банкірів, вчених. Навіть це вважається почесним.

Не містить ЦК й вимоги щодо визначення кількісного складу членів нагля­дової ради, як і виконавчого органу. Як правило, їх кількість залежить від чи­сельності акціонерів AT, а також обсягу повноважень, що надаються тому чи іншому органу управління.

4. Форми контролю наглядової ради AT за діяльністю його виконавчого орга­ну можуть бути різноманітними, зокрема: а) аналіз звітів ревізійної комісії та аудиторських висновків, підготовка відповідних заключень для загальних зборів акціонерів; б) надання пропозицій загальним зборам акціонерів щодо оцінки діяльності виконавчого органу по результатам звітного періоду; в) включення питань до порядку денного загальних зборів про зміну складу виконавчого орга­ну та про відповідальність його членів; г) вимога про скликання позачергових загальних зборів акціонерів із формуванням відповідного порядку денного; д) визначення вартості майна, яке буде предметом правочину, попереднє узгод­ження його укладення; е) встановлення процедури вчинення правочину і конт­роль за її додержанням тощо.