Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Трудові колективи через обраних ними уповноважених, про¬фесійні спілки через свої виборні органи і представників контро¬люють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.
(Стаття 160 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 8474-10від 27.02.85; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1. На власника або уповноважений ним орган покладено обо¬в'язок здійснення постійного контролю за додержанням праців¬никами вимог законодавства про охорону праці. Загальний конт¬роль за додержанням законодавства здійснюють керівник під-приємства, його заступники, керівники структурних підрозділів підприємства, безпосередні керівники робіт. Для здійснення спе¬ціального контролю на підприємствах, в установах, організаціях згідно зі ст. 23 Закону України «По охорону праці» створюється служба охорони праці.
Служба охорони праці здійснює організацію безпеки вироб¬ничих процесів, устаткування, будівель і споруд, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, проведення професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганду безпечних ме¬тодів праці, запровадження оптимальних режимів праці і відпо¬чинку працівників, професійного добору виконавців для певних видів робіт та здійснення контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці.
Порядок створення та повноваження служби охорони праці регулюються положенням, що приймається власником або упов¬новаженим ним органом на основі Типового положення про служ¬бу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 73 від 3 серпня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями.
2.  Служба охорони праці створюється на всіх підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності чи під¬порядкування, її ліквідація можлива лише у разі ліквідації само¬го підприємства, установи, організації.
3.  Служба охорони праці контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузе¬вих та інших нормативних актів, виконання працівниками поса¬дових інструкцій з питань охорони праці;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропози¬цій та подань уповноважених трудовими колективами і профспі¬лок з питань охорони праці, використання за призначенням кош¬тів фонду охорони праці;
в)  відповідність нормативним актам про охорону праці ма¬шин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, техноло¬гічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та інди¬відуального захисту працівників; наявність технологічної докумен-тації на робочих місцях;
г)  своєчасне проведення навчання та інструктажів працівни¬ків, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а та¬кож дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;
ґ) забезпечення працівників засобами індивідуального захис¬ту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рів¬ноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітар¬но-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і ком¬пенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
д)  використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згід¬но з чинним законодавством;
є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідли¬вими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхід¬ність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язко¬вих медичних оглядів осіб віком до 21 року;
є) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охоро¬ни праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних ви¬падків і аварій, які визначені в актах розслідування.
4.  Спеціалісти з охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підроз¬діли підприємства, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та ви¬робничого середовища на об'єктах підприємства, зупиняти ро-боту виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють за¬грозу життю або здоров'ю працівників, та одержувати від поса¬дових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмо¬во чи усно) з питань охорони праці.
Для виконання функцій, покладених на службу охорони пра¬ці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують за¬конодавство про охорону праці; порушувати клопотання про за¬охочення працівників; вимагати відсторонення від роботи праців¬ників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповід¬них робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.
5.  Виявивши порушення вимог нормативних актів про охоро¬ну праці, спеціалісти служби видають керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи за формою 1-ОП. Припис складається у двох примірниках, один з яких подається керівникові перевіреного об'єкта, цеху, під¬приємства, другий залишається у службі охорони праці. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом п'яти років.
У приписі вказуються: сутність виявлених недоліків; норма¬тивні акти про охорону праці, положення яких порушено; строк, протягом якого виявлені порушення повинні бути усунені, та дата фактичного виконання заходів.
Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмов¬ляється від підпису чи одержання припису, такий з відповідним поданням надсилається на ім'я керівника, якому підпорядкова¬ний керівник структурного підрозділу, або керівникові підпри¬ємства. Якщо ж керівник підприємства відмовляється від підпи¬су чи одержання припису і дане підприємство не має вищої за підлеглістю господарської організації, то спеціаліст з охорони праці запрошує двох свідків (членів комісії з питань охорони праці підприємства, уповноважених від трудового колективу з питань охорони праці або від профспілки) і вони засвідчують цей факт. Припис з відповідними поясненнями може бути надіслано у районну прокуратуру, територіальний орган Держнаглядохорон-праці за місцем знаходження підприємства.
Приписи спеціалістів служби охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише по¬садова особа, якій підпорядкована служба охорони праці — керів¬ник підприємства.
6.  Система заходів з організації ефективного управління охо¬роною праці та здійснення належного контролю передбачає по¬стійну співпрацю власника або уповноваженого ним органу з найманими працівниками та їх представниками, створення з ними спільних органів. До таких органів належить комісія з питань охорони праці підприємства. Вона здійснює контроль за дотри¬манням вимог законодавства з питань охорони праці безпосе-редньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та зне¬шкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуван¬ням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газова-ною солоною водою та станом використання санітарно-побуто¬вих приміщень тощо.
Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно дію¬чим консультативно-дорадчим органом, тому на відміну від служ¬би охорони праці її рішення мають рекомендаційний характер.
7. Громадський контроль за додержанням власником або упов¬новаженим ним органом і всіма працівниками законодавства про охорону праці здійснюють:
—  наймані працівники — через уповноважених представни¬ків;
—  професійні спілки — через свої виборні органи і пред¬ставників.
8.  Правовий статус уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці на підприємстві, в установі, організації визначається Положенням про роботу уповноважених трудови¬ми колективами з питань охорони праці. Це Положення розроб-ляється за участю представників власника або уповноваженого ним органу, трудового колективу та профспілки (профспілок) на підставі Типового положення про роботу уповноважених трудо¬вими колективами з питань охорони праці, затвердженого нака-
зом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., і затверджується загальними збора¬ми (конференцією) трудового колективу підприємства.
9.  Уповноважені з питань охорони праці не звільняються від виконання своїх трудових функцій, а контрольні повноваження здійснюють безпосередньо на своїх дільницях, у цехах, змінах, бригадах і ланках. Вони звільняються від основної роботи у разі їх залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, міс¬цевих органів державної виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці. Цей строк і збере¬ження середньої заробітної плати встановлюються у колектив¬ному договорі.
10.  Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оператив¬ного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за від¬повідністю законодавству з охорони праці:
— умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних про¬цесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів вироб¬ництва; стану засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, проходів, шляхів евакуації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов;
—  режиму праці і відпочинку;
—  використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
—  забезпеченості працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілак¬тичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими про¬дуктами, миючими засобами, організації питного режиму;
—  пільг і компенсацій, що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці;
— відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкод¬ження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди;
— проведення навчання, інструктажів та перевірки знань пра¬цівників з охорони праці;
—  проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів;
—  забезпечення працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержання працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;
—  своєчасності і правильності розслідування, документаль¬ного оформлення та обліку нещасних випадків та професійних захворювань;
—  виконання наказів, розпоряджень, заходів з питань охоро¬ни праці, в тому числі заходів із усунення причин нещасних ви¬падків, професійних захворювань і аварій, визначених в актах розслідування;
—  використання фонду охорони праці підприємства за його призначенням;
—  наявності і стану наочних засобів пропаганди та інформа¬ції з питань охорони праці на підприємстві.
11.  Виявивши порушення нормативних актів з охорони пра¬ці, уповноважений вносить пропозиції щодо їх усунення у спеці¬ально заведену для цього книгу. Він може вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушу¬ють нормативні акти про охорону праці.
Пропозиції уповноваженого підлягають обов'язковому роз¬гляду власником чи керівником відповідного структурного під¬розділу підприємства. Уповноважений контролює реалізацію вне¬сених ним пропозицій.
У разі створення загрози життю або здоров'ю працівників уповноважений має право вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці.
12.  Правом на здійснення громадського контролю за дотри¬манням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спец-взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного за¬хисту наділені профспілкові організації. Для здійснення ефектив¬ного контролю та попередження порушень у сфері охорони праці профспілки вправі:
—  у разі загрози життю або здоров'ю працівників вимагати від власника або уповноваженого ним органу негайно припини¬ти роботи на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення такої загрози;
—  брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань та давати свої висновки про них;
—  вносити подання, які є обов'язковими для розгляду влас¬ником або уповноваженим ним органом, та одержувати від них аргументовані відповіді.
13. Для здійснення контролюючих функцій професійні спіл¬ки створюють відповідні інспекції, комісії, обирають представ¬ників та затверджують положення про них. Президією Федерації профспілок України прийнято Типове положення представників профспілок з питань охорони праці, Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства та Положення про громадського інспектора з охорони праці.