Стаття 158. Обмеження щодо випуску цінних паперів та щодо випла­ти дивідендів

1. Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків.

2. Акціонерне товариство мас право випускати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами.

3. Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:

1) до повної сплати всього статутного капіталу;

2) при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду;

3) в інших випадках, встановлених законом.

(У зв'язку з прийняттям ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006р. у ст. 158 ЦК внесені зміни, які набудуть чинності через 2 роки з дня опублікування зазначеного Закону. Зокрема, п.1 Прикінцевих положень Закону передбачається виключення ч, 2 ст. 158 ЦК)

1. Акції можуть бути простими та привілейованими. У порівнянні з прости­ми акціями привілейовані акції мають як переваги в обсязі прав, що ними нада­ються, так і певні обмеження. До їхніх переваг відносяться: а) переважне право на одержання дивідендів із встановленням можливості їх випуску із фіксова­ним у відсотках до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів проводиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році; б) пріоритетна участь їх власників у розподілі майна AT у разі його ліквідації. Однак ці перева­ги збалансовуються вилученням з обсягу прав, що надаються акціями, права брати участь в управлінні AT, якщо інше не передбачено його статутом (ч.7 ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»). У тому разі, коли при­буток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях здійснюється за рахунок резервного фонду.

Зазначені властивості привілейованих акцій обумовлюють обмеження їхньо­го обсягу в статутному капіталі, який не повинен перевищувати 25 відсотків для запобігання перетворення AT на дещо подібне командитному товариству, в яко­му вкладники не беруть участі в управлінні.

Зазвичай випуск цих акцій застосовується для залучення дрібних інвесторів і стимулювання працівників AT, внаслідок чого до товариства надходять кош­ти, і зберігається рівновага в управлінні з боку власників значних пакетів акцій. Однак, оскільки по цих акціях виплачуються фіксовані дивіденди, то при їх ви­пуску слід порахувати економічні можливості AT.

2. Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація — цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини пози­ки між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не пе­редбачено умовами розміщення.

З метою забезпечення належного виконання цих зобов'язань стаття, що ко­ментується, і передбачає обмеження суми, на яку випускаються облігації. Тим самим підтверджується гарантійна функція статутного капіталу, бо в його ме­жах у будь-якому разі можливо розраховувати на сплату облігацій. Крім того, виконання по облігаціях може забезпечуватися й іншими способами, передба­ченими ЦК (наприклад, банківською гарантією). У такому разі сума, на яку ви­пускаються облігації, не повинна перевищувати розміру забезпечення. Сенс вста­новлення такого обмеження полягає й у створенні перешкод до формування ка­піталу AT запозиченими коштами.

3. Крім обмежень щодо випуску AT цінних паперів, ч. З ст.158 ЦК встанов­люються обмеження на виплату дивідендів.Передусім це стосується вимоги про повну сплату всього статутного капіталу, а також у випадках, коли вартість чис­тих активів товариства менша за його статутний капітал і резервний фонд або коли внаслідок виплат дивідендів це може статися. Отже, зазначене правило встановлює більш суворі обмеження в порівнянні з ч. З ст. 155 ЦК, механізмом якої підтримується принаймні рівновага між чистими активами і статутним ка­піталом. За ч. З ст. 158 ЦК умовою виплати дивідендів будуть кошти понад статутного капіталу і резервного фонду, в чому проявляється дія гарантійної функції статутного капіталу.

Зазначені обмеження на виплату дивідендів стосуються акцій усіх видів, у тому числі привілейованих, адже переваги, що надаються власникові привілейованих акцій стосуються виплати дивідендів незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. При цьому загальною умовою їх виплати у будь-якому разі є, по-перше, наявність такого прибутку, а по-друге, додержання вимог, передбачених ч. З коментованої статті про співвідношення статутного капіталу та чистих активів і резервного фонду.

Слід також враховувати, що ч. 11 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлюється заборона на прийняття рішення про виплату дивідендів без згоди розпорядника май­на після його призначення і до припинення процедури розпорядження майном.