Стаття 157. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціо­нерів зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинен­ня або виконання товариством відповідних зобов язань та відшкодування збитків.

2. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства.

3. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від вста­новленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

1. Способами зменшення розміру статутного капіталу AT є: зменшення но­мінальної вартості акцій та зменшення кількості акцій існуючої номінальної вар­тості. Останнє відбувається шляхом купівлі частини своїх акцій самим товари­ством. Часто це називають викупом товариством власних акцій. Зазначені спо­соби зменшення розміру статутного капіталу AT поєднувати забороняється.

Зменшення статутного капіталу за загальним правилом можливе лише за умов повної сплати вартості акцій. Однак слід враховувати й можливість його зменшення за умови, якщо протягом року акції не були оплачені акціонером.Причиною зменшення статутного капіталу буде також його невідповідність чи­стим активам, які є меншими за статутний капітал (ч. З ст. 155 ЦК).

Процедура зменшення розміру статутного капіталу повинна враховувати такі вимоги : а) прийняття загальними зборами акціонерів рішення стосовно зменшен­ня розміру статутного капіталу AT. При цьому ст. 40 Закону України «Про господарські товариства» висуває додаткові вимоги до повідомлення про загальні збори з питання змін статутного капіталу AT; б) розміщення повідомлення про такий намір, що здійснюється виконавчим органом товариства шляхом публікації в органах преси BP України або KM України, або в офіційному виданні фондової біржі.

У повідомленні зазначаються також спосіб та розмір зменшення статутного капіталу AT, дані про кількість акцій, що вилучаються, і їх загальну вартість, строк вилучення акцій; в) надання відомостей про це Державній комісії з цінних па­перів та фондового ринку не пізніше 10 днів після опублікування; г) внесення та реєстрація відповідних змін до статуту AT; ґ) реєстрація випуску акцій; д) оформ­лення та депонування нового глобального сертифіката випуску акцій (у разі бездокументарної форми випуску акцій); е) внесення інформації до системи реєстру власників іменних цінних паперів (у разі документарної форми випуску акцій); є) виготовлення та видача акціонерам сертифікатів цінних паперів (у разі документарної форми випуску акцій) нової номінальної вартості.

У разі зменшення розміру статутного капіталу інформація про випуск акцій не підлягає обов'язковій реєстрації та опублікуванню. Звіт про результати зменшення розміру статутного капіталу не складається і до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не подається.

Враховуючи, що зменшення розміру статутного капіталу тягне за собою на­слідки для акціонерів і для кредиторів AT, вимагається проінформувати акціонерів про наслідки відмови від обміну акцій у зв'язку із зменшенням статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій. Рішенням AT про зменшення розміру статутного капіталу акції, не подані для анулювання, визнаються недійсними, але не раніш як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим статутом способом.

Акціонерне товариство відшкодовує акціонерам збитки, пов'язані із змінами статутного капіталу. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються судом.

Більш суттєві вимоги висуваються до додержання прав кредиторів, які повинні додатково повідомлюватися про зменшення статутного капіталу AT у порядку, встановленому законом. Законом України «Про господарські товариства» не передбачається спосіб та порядок повідомлень кредиторів, внаслідок чого він вимагає внесення відповідних доповнень. Очевидно, що цей порядок має бути аналогічним порядку повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів, тобто крім загальних повідомлень у пресі, необхідно також надіслати персональні інформації кредиторам. У цій інформації слід зазначити також строк для реагу­вання з боку кредиторів, який не може бути менше ЗО днів від дати публікації повідомлення (п. 18 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства).

На відміну від раніше діючої ст. 16 Закону України «Про господарські това­риства», якою передбачалося право кредиторів на заперечення щодо зменшення статутного капіталу AT, ч. 2 ст. 157 ЦК такого права їм не надає. Це справедливо, оскільки кредитори не повинні впливати на це рішення. їм необхідно забезпечити належне виконання зобов'язань із товариством, оскільки зменшення статутного капіталу може негативно вплинути на це зобов'язання. Тому в зазначений у по­відомленні строк кредитори можуть лише вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.

2. У ч. 2 ст. 157 міститься спеціальне правило, яке обмежує другий спосіб зменшення статутного капіталу AT — купівлю та погашення частини акцій. У ній вказується, що це допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства. Тобто за відсутності такого позначення у статуті товариство не може обрати такий спосіб зменшення свого статутного капіталу.

Дещо розширено регулюється придбання товариством власних акцій у акці­онерів ст. 32 Закону України «Про господарські товариства», яка, по-перше, пе­редбачає умову їх купівлі: тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал AT. По-друге, наслідком купівлі товариством акцій є не лише їх анулю­вання (що потягне зменшення статутного капіталу), а наступний перепродаж та розповсюдження серед своїх працівників. По-третє, встановлюється строк для здійснення товариством вказаних дій, який не повинен перевищувати одного року. По-четверте, протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосу­вання і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводяться без ура­хування придбаних AT власних акцій.

Внаслідок такого розширеного підходу до придбання акціонерним товари­ством акцій у своїх акціонерів постає питання про те, чи зберігається така мож­ливість не тільки для зменшення статутного капіталу, а й для двох інших цілей (продажу чи розповсюдження придбаних AT акцій серед своїх працівників).

Враховуючи, що ст. 157 ЦК має назву «Зменшення статутного капіталу АТ», в ній йдеться лише про купівлю як спосіб такого зменшення. Інші ж підстави і наслідки купівлі не містяться ані в цій статті, ані в інших статтях ЦК. Тому, оче­видно, придбання товариством акцій у акціонерів може здійснюватися не лише з метою їх анулювання, а й для інших цілей, передбачених у ст. 32 Закону Украї­ни «Про господарські товариства». Якщо у вказаний строк (але не більше року) акції, придбані товариством, не будуть реалізовані, AT зобов'язане діяти останнім шляхом, тобто зменшити свій статутний капітал.

Отже, слід розрізняти купівлю товариством у акціонерів акцій для зменшен­ня статутного капіталу, коли ці акції одразу ж погашаються, та придбання акцій для їх продажу чи розповсюдження серед своїх працівників, внаслідок чого ста­тутний капітал AT не зменшується, крім випадків, коли протягом року AT прид­бані акції не реалізувало. В останньому випадку акції, придбані товариством, погашаються після спливу річного строку.

Слід зазначити ще на один випадок придбання товариством власних акцій -це їх викуп на вимогу акціонера. Звертає увагу насамперед термін, що застосо­вується при цьому — «викуп» акцій, який свідчить про примусовість такого прид­бання товариством. Підставою для цього може бути прийняття загальними збо­рами рішення про укладення правочинів або декількох взаємопов'язаних правочинів щодо відчуження майна (необоротних активів) відкритого AT та здійснення операцій за борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на момент укладення відповідних правочинів балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищувала суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим НБУ, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу відкритого AT (п. 144 Державної програми приватизації на 2000 p.). Крім того, акціонери відкритого AT мають право вимагати викупу в них акцій в разі прийняття загальними зборами рішення щодо реструктуризації або реорганізації товариства (п. 145 Державної програми приватизації на 2000 p.). Умовою для виникнення в акціонерів права вимоги викупу їх акцій є їх незгода з рішенням за означеними питаннями, що прий­мається загальними зборами. Ця незгода виявляється у тому, що акціонери голосували проти їх прийняття, а оскільки рішення було прийняте більшістю голосів, вони не змогли на загальних зборах реалізувати своє право на незгоду.

Подібне право акціонера має під собою законні підстави і повинно бути передбачене законом для всіх AT, а не лише для створених у процесі приватизації.Воно передбачається п. 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від ЗО грудня 1998 р. № 221. Однак їх право викупу має підставою лише прийняття AT рішення про реорганізацію (термін „реорганізація» ЦК не містить. Відповідно до ЦК мова йде про припинення юридичної особи з правонаступництвом) у випадку, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулись до товариства з письмовою заявою.

Вбачається, що у зазначених випадках AT мусить придбані акції погасити і

зменшити свій статутний капітал, якщо інше не буде передбачатися рішенням загальних зборів (наприклад, про реалізацію цих акцій).

3. Можливість зменшення AT свого статутного капіталу має свої межі, оскільки воно повинно враховувати вимогу закону про мінімальний його розмір.

Тому зменшення статутного капіталу нижче від встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.