Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціо­нерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

2. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для по­криття збитків не допускається.

3. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути вста­новлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випус­каються товариством.

1. Збільшення статутного капіталу AT відбувається в добровільному порядку за волевиявленням самого AT. Рішення про це приймається загальними зборами акціонерів, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 159 ЦК знаходиться у їх виключній компе­тенції. На підставі такого рішення вносяться зміни до статуту AT, які підлягають державній реєстрації згідно із ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Детальніше порядок збільшен­ня статутного капіталу врегульований у Положенні про порядок збільшення (змен­шення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженому рішен­ням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 1998 р. № 44 (у редакції наказу ДКЦПФР від 16 жовтня 2000 р. № 158).

У ст. 156 ЦК зазначаються два способи збільшення статутного капіталу: 1) шляхом збільшення номінальної вартості акцій або 2) додатковий випуск акцій. Таким чином, розмір статутного капіталу AT може збільшуватися як зі збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості, так і внаслідок збільшення номінальної вартості акцій.

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу AT є додаткові внески (вклади) та реінвестиція дивідендів. Можливе збільшення статутного капіталу також за рахунок індексації основних фондів. Це питання регулюється, зокрема. Положенням про порядок здійснення додаткового випуску акцій у зв'язку з про­веденням індексації основних фондів та збільшенням статутного фонду відкри­тих акціонерних товариств, акції яких перебувають у загальнодержавній влас­ності, затвердженим постановою KM України від 20 липня 1996 р. № 810; Поло­женням про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв'язку з індексацією основних фондів (07-04/98), затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 березня 2000 р. № 25.

При вирішенні питання збільшення розміру статутного капіталу AT зазначені джерела поєднувати не допускається, тобто слід обрати одне з них. Неможливо також поєднувати зазначені способи збільшення розміру статутного капіталу.

При обранні першого способу збільшення розміру статутного капіталу після прийняття відповідного рішення на загальних зборах акціонерів здійснюється реєстрація інформації про емісію акцій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку; публікація цієї інформації; проводиться підписка на акції та надається звіт про її результати до зазначеної комісії, виконуються інші вимоги, встановлені Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статут­ного фонду акціонерного товариства.

Частиною 3 ст. 38 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що у голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції. Тобто виникає ситуація, коли «право з акції» (тобто право голосу, що надається акцією) виникає у осіб, які не є акціонерами.

Якщо збільшення розміру статутного капіталу AT відбувається шляхом збільшення номінальної вартості акцій, то акції більшої номінальної вартості розміщуються між акціонерами у кількості, пропорційній їх частці у статутному капіталі. Важливим для акціонерів є те, що акції підлягають розміщенню між ними, тобто всіма власниками акцій, зазначеними такими на дату прийняття рішення про емісію акцій. Отже, у такий спосіб ніхто з акціонерів не може бути усунений від придбання акцій підвищеної номінальної вартості.

В Україні широкого резонансу набула справа про порушення прав міноритарних акціонерів ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» внаслідок консолідації акцій із збільшенням їх номінальної вартості з коефіцієнтом обміну 37,8 млн. (тобто при обміні 37,8 мли акцій на одну). І хоча при цьому не відбулося збільшення статутного капіталу AT, слід враховувати цей приклад як ілюстрацію можливих аналогічних порушень прав акціонерів при збільшенні номінальної вартості акцій шляхом збільшення статутного капіталу AT.

Механізмом консолідації акцій вищезазначеного ВАТ був передбачений обмін акцій нового випуску більшої вартості на сукупність акцій. Для того, щоб здійснити такий обмін, необхідно було мати таку кількість акцій, яка б надала можливість замість їх сукупності отримати меншу кількість, враховуючи високий коефіцієнт обміну. Для дрібних акціонерів, які були власниками значно меншої кількості акцій і тому не могли здійснити їх обмін, запропоновано було обміняти акції на право спільної власності на акції нової номінальної вартості.Саме в цьому і полягало порушення, оскільки акції у даному випадку обмінювались не на акції нової номінальної вартості, а на право на частку у спільній власності на акції.

2. Збільшення статутного капіталу AT допускається лише після його повної сплати. Це стосується як проведення відкритої підписки після створення AT, так і подальших випусків акцій.

Метою AT як підприємницького товариства є отримання прибутку, тобто воно мусить так налагодити свою діяльність, щоб мати доход. При його збитковій діяльності зменшуються чисті активи, що тягне за собою наслідки, передбачені ч. З ст. 155 ЦК. При виникненні у товариства заборгованості, воно повинно вжити заходів для її погашення. Оскільки AT як юридична особа несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями, воно не може перекладати її на інших осіб, зокрема, шляхом випуску акцій і проведення розрахунків з кредиторами коштами, одержаними від підписки на них. Тим більше, що в такому разі акції не забезпечувалися б активами AT. Тому ЦК встановлює заборону на збільшення статутного капіталу товариства для покриття його збитків.

3. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути передбачене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством. Таке право встановлено ст. 38 Закону України «Про господарські товариства». При проведенні відкритої підписки на акції для акціо­нерів, які реалізують своє переважне право, встановлюється строк, після спливу якого починає спливати строк проведення підписки для інших інвесторів і акціо­нерів на придбання акцій у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку ак­ціонер має переважне право. Строк реалізації переважного права акціонерів (про­ведення першого етапу підписки) не може бути меншим 15 календарних днів. Інформація про ці строки має включатися до інформації про емісію акцій, коли така процедура передбачається.

Усі акціонери AT мають рівне переважне право на придбання акцій, що ви­пускаються додатково, у кількості, пропорційній їх частці у статутному капіталі на дату прийняття рішення про емісію акцій.

4. У ст. 156 ЦК не йдеться про ціну акцій. Із змісту цієї статті не випливає, що акціонери мають право придбати акції додаткового випуску за їх номіналь­ною вартістю. Однак такий привілей для акціонерів, як надання їм переважного права на придбання акцій, логічно припускає і встановлення пільг щодо їх вар­тості. Вбачається доцільним встановити такі пільги у спеціальному законі, щоб акціонери мали в цьому перевагу. Очевидно також, що такі пільги не можуть негативно впливати на діяльність AT, що можливо, коли акції користуються попитом на ринку і тому їх ринкова вартість перевищує номінальну. Тому до­цільно було б передбачити можливість акціонерів придбати такі акції за зниже­ною ціною при реалізації ними свого переважного права, але з відрахуванням їх від ринкової вартості акцій.