Стаття 151. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

1. Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

2. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. Уразі визнання бан­крутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

3. Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найме­нування товариства, а також слова «товариство з додатковою відповідальністю».

4. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положен­ня цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

1. У коментованій статті міститься легальне визначення товариства з додат­ковою відповідальністю, яке за своєю природою можна вважати різновидом то­вариства з обмеженою відповідальністю лише з однією відмінністю — наявні­стю «додаткової» (субсидіарної) відповідальності його учасників за зобов'язан­нями товариства власним майном.

2. Розмір додаткової (субсидіарної) відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю визначається його статутом. Цей розмір обов'яз­ково є однаковим для усіх учасників, кратним до вартості внесеного кожним з них вкладу.

3. Однією з особливих вимог законодавця до товариства з додатковою відпо­відальністю є необхідність прямого зазначення організаційно-правової форми цієї юридичної особи у її назві (наприклад, «Товариство з додатковою відпові­дальністю «Яблуневий сад»).

4. Щодо регулювання решти аспектів створення та діяльності товариств з додатковою відповідальністю, то слід зауважити, що законодавець у ч. 4 комен­тованої норми використав досить популярний технічний механізм правового регулювання. Він полягає у поширенні дії положень ЦК про товариство з обме­женою відповідальністю і на товариства з додатковою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом. Виходячи з цього, можна дійти висновку, що на відносини за участю товариства з додатковою відпові­дальністю поширюється дія статтей 141—150 ЦК.

Слід також зазначити, що такий різновид господарського товариства в окре­мих випадках для суб'єктів підприємницької діяльності є обов'язковим. Зокре­ма, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17 березня 1993 р. № 23-93 довірче товариство як фінансовий посередник у приватизаційних відносинах може створюватися виключно у вигляді товари­ства з додатковою відповідальністю.