СТАТТЯ 148. Конфіскація земельної ділянки
Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Уперше в ЗК України передбачається конфіскація земельної ділянки. Конфіскація може мати місце виключно за рішенням судових органів у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Однак слід зазначити, що безпосередньо ЗК України не встановлює підстави, обсяг та порядок конфіскації земельних ділянок. Лише в статтях 140 та 143 Кодексу передбачена конфіскація як загальна підстава припинення права власності на земельну ділянку та підстава для примусового припинення прав на земельну ділянку.
Конфіскацію земельної ділянки слід розглядати як її примусове безоплатне вилучення у власність держави, як санкцію за злочин або цивільне чи адміністративне правопорушення.
Як міра цивільно-правової відповідальності конфіскація земельної ділянки може бути застосована судом при визнанні недійсними угод щодо земельних ділянок, укладених із порушенням установленого законом порядку їх купівлі-продажу, дарування, застави, обміну тощо.
У кримінальному праві конфіскація майна розглядається як один із видів покарань, що віднесений до додаткових. Відповідно до ст. 59 Кримінального кодексу України, покарання у формі конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України.
У Кодексі про адміністративні правопорушення конфіскація розглядається, як один із видів адміністративних стягнень, а саме: конфіскація предмета, який став знаряддям ичинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. Конфіскація предметів може застосовуватися як основне, так і додаткове адміністративне стягнення.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушен полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфіскованим може бути лише предмет, який перебуває у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
