Стаття 143. Статут товариства з обмеженою відповідальністю

1. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, перед­бачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутно­го капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок форму­вання резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

2. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

1. Основним документом, що визначає діяльність товариства з обмеженою відповідальністю, є його статут. Коментована ст. 143 ЦК встановлює вимоги до змісту статуту. Насамперед це установчий документ, який затверджується зас­новником (засновниками) та регулює питання створення, діяльності та ліквідації

товариства. Він повинен містити загальні відомості, передбачені ст. 88 ЦК, а саме: найменування товариства, його місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього. Крім того, слід враховувати, що вимоги до змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю також закріплені і у ч. 4 ст. 82 Господарського кодексу України: про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

2. До статуту товариства з обмеженою відповідальністю у коментованій статті ЦК встановлені також додаткові вимоги. Він повинен містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника (див. коментар до ст. 144 ЦК); склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень (див. коментар до ст. 145 ЦК); розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі (див. коментар до ст. 147 ЦК).

3. Новим ЦК не врегульовано порядок формування та розмір резервного фонду товариства. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про господарські това­риства» передбачається, що резервний (страховий) фонд у товаристві створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. При цьому розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду встановлюється установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Отже, у товаристві створюється резервний фонд у розмірі, встановленому статутом товариства, для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру. Таким чином, метою створення резервного фонду є здійснення непередбачених витрат, які носять, як правило, невідкладний характер. По­рядок здійснення відрахувань, використання коштів з резервного фонду товариства визначається статутом (або положенням про резервний фонд, що затверджується товариством відповідно до чинного законодавства).

4. У статуті товариства можуть міститися й інші відомості, які зумовлені специфікою діяльності окремого товариства, його органів корпоративного управління, виробничою структурою, характером зв'язків та іншими чинниками.