Стаття 141. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю

1. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальні­стю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з об­меженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому по­рядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасни­ком інше господарське товариство, учасником якого є одна особа.

Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відпові­дальністю, яке має одного учасника.

1. Закріплення максимальної чисельності учасників товариства з обмеже­ною відповідальністю зумовлено характером цього об'єднання та особливостя­ми організації його діяльності. Частина 1 коментованої статті передбачає, що кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю не повинна пере­вищувати розміру, встановленого законом. Закон України «Про господарські товариства» також не визначає максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Вбачається, що для удосконалення правозастосовчої практики законодавець у цій частині має внести відповідне уточнення.

У разі перевищення максимальної кількості учасників товариства з обмеже­ною відповідальністю йому надається один рік для того, щоб або привести чи­сельний склад у відповідність вимогам закону, або, як зазначено у коментованій статті, це об'єднання підлягає перетворенню на акціонерне товариство.

До перетворення товариства з обмеженою відповідальністю з підстав, зазна­чених у ст. 141 ЦК, застосовуються загальні правила про перетворення юридич­них осіб, визначені у статтях 106—108 цього Кодексу.

Якщо при перевищенні максимальної кількості учасників товариство не вжи­ває передбачених заходів (перетворення товариства в акціонерне, зменшення кількості учасників), це є самостійною підставою для ліквідації такого товари­ства у примусовому порядку. Отже, сплив строку в один рік за таких умов є під­ставою для звернення до суду з вимогою про ліквідацію такого товариства. Але таке звернення не позбавляє товариство можливості до винесення судового рішення вжити відповідних заходів і таким чином вирішити проблему. Якщо ж до винесення рішення стосовно ліквідації товариства з обмеженою відповідаль­ністю, його кількісний склад або організаційно-правова форма будуть приведені у відповідність до вимог закону, то підстав для його ліквідації не буде.

2. Вимога про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 141 ЦК, може бути пред'явлена до суду органом,що здійснює державну реєстрацію, або за поданням інших органів, які контро­люють діяльність товариства (п. «в» ч. 4 ст. 19 Закону України «Про господарські товариства»).

Відносно дійсності угод, що призводять до перевищення граничної чисель­ності учасників товариства та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства, то ч. 1 коментованої статті не містить абсолютної заборони вчинювати такі дії. Іншими словами, Кодекс допускає обставини, коли гранична чисельність учасників перевищується в результаті укладення угод з часткою (частиною частки) учасника або розподілу частки учасника між спадкоємцями (правонаступниками) учасника. Відтак можливе перевищення граничної чисельності учасників не може бути підставою для визнання угоди про розпоряджання часткою недійсною, так само, як і перешкодою для переходу її в порядку успадкування або іншого правонаступництва. Відповідно орган, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, не вправі відмовити у реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю з тих підстав, що такі зміни призведуть до перевищення граничної чисельності учас­ників, встановленої законодавством.

3. У ч. 2 статті, що коментується, зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю не може мати в якості єдиного учасника інше господарське товариство, яке складається також з одного учасника. Наведена норма передбачає, що особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Мета цих обмежень полягає в тому, щоб не допустити різного роду зловживань та маніпуляцій щодо використання конструкції товариства з обмеженою відповідальністю з єдиним учасником.

Згідно із ч. 2 ст. 140 ЦК учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вар­тості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Це означає, що кредитор товариства вправі пред'явити вимоги до одноособового учасника, який не повністю сплатив свій вклад, на суму, що не перевищує не сплачену частину його вкладу. По відношенню до товариства така відповідальність буде субсидіарною, оскільки на майно учасника стягнення може бути звернено лише за відсутності в достатньому обсязі майна у самого товариства (див. «коментар до ст. 619 ЦК).