Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
Підставами припинення права користування земеменою ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
На відміну від попередньої, коментована стаття визна підстави припинення права користування, а не права власності на землю. Тому даний перелік підстав дещо інший, відрізняється своїм юридичним характером від підстав припинення права власності на земельну ділянку.
Зазначений у даній статті перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній статті, не можуть розглядатися як підстави припинення права користувння земельною ділянкою.
Така підстава, як добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вже згадувалася у попередній статті. Як самостійна підстава передбачене вилучення земельної ділянки у випадках, зазначених у ЗК України, зокрема, вилучення для суспільних та інших потреб (наприклад, для будівництва шкіл, дошкільних закладів, шляхів, магістралей ,тощо). Порядок вилучення земельних ділянок та система державних органів, які вправі їх вилучати, визначені у ст. 149 ЗК України (див. відповідний коментар).
Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, як підстава припинення права користування земельною ділянкою, пов'язане з неможливістю подальшої діяльності відповідного підприємства, установи або організації як юридичної особи, через що остання не може виконувати свої юридичні обов'язки та реалізовувати суб'єктивні права. Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій відбувається у випадках їх ліквідації або реорганізації.
Усі інші підстави припинення права користування земельною ділянкою пов'язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Такими підставами є: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Використанням земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами. До зазначеного слід також віднести випадки використання земельних ділянок способами, які ведуть до зниження родючості ґрунтів, а також погіршення екологічної обстановки, що призвело до зменшення врожайності сільськогосподарських культур відносно кадастрових оцінок.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає те, що землекористувач не додержується цілей експлуатації наданої йому землі, які передбачені в рішенні відповідних державних органів про надання у користування земельної ділянки та зафіксовані у державному акті на право користування землею. Як приклад, це використання земель сільськогосподарського призначення для будівництва житлових та комунально-побутових споруд, будинків відпочинку, пансіонатів; використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення для потреб промисловості, транспорту, зв'язку або сільськогосподарських цілей тощо.
Систематична несплата земельного податку або орендної плати як підстава припинення права користування земельною ділянкою означає те, що землекористувачі, а також орендарі земельних ділянок не сплачують у встановлені строки земельний податок або орендну плату. Відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) земельний податок сплачується рівними частками землекористувачами — виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
