Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків

Published by Консультант on Сб, 05/28/2011 - 17:06

Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків

1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

2. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

3. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відпо­відальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

1. Коментована стаття у загальному вигляді встановлює основні принципи виконання цивільних обов'язків. Так само, як і цивільні права, кореспондуючі ним цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або ак­том цивільного законодавства.

2. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений пев­ний обов'язок особи, то вона не може бути примушена до його виконання. На­приклад, сторони у договорі мають право самостійно приймати рішення про його укладення, обирати контрагентів, визначати умови. Особа не може бути приму­шена до укладення договору, більше того, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі, визнається судом недійсним (ст. 231 ЦК).

Водночас обов'язок укласти договір може бути передбачений законодавством. Згідно із ст. 633 ЦК підприємець не вправі відмовитися від укладення публічно­го договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

3. Відповідно до ч. З ст. 14 ЦК виконання цивільних обов'язків забезпечуєть­ся засобами заохочення та відповідальності, які встановлені договором або ак­том цивільного законодавства. На практиці загальні принципи відповідальності, закріплені в законі, розширюються та доповнюються сторонами договору з ура­хуванням специфіки їх правовідносин.

4. Випадки звільнення особи, яка не виконала свій цивільний обов'язок, від відповідальності також встановлюються в актах цивільного законодавства та у договорі. Найбільш поширеним випадком звільнення особи від відповідальності є дія обставин непереборної сили, що призвела до невиконання особою покла­деного на неї цивільного обов'язку.