Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:

Published by Консультант on Сб, 03/21/2009 - 14:23

 

Стаття 138.До відання Автономної Республіки Крим нале­жить:
1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автоном­ної Республіки Крим;
2) організація та проведення місцевих референдумів;
3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Авто­номної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України;
5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автоном­ної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культур­ного розвитку,раціонального природокористування, охорони довкіл­ля — відповідно до загальнодержавних програм;
6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;
7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;
8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і ви­користання пам'яток історії;
9) участь у розробленні та реалізації державних програм по­вернення депортованих народів;
10) ініціювання введення надзвичайного стану та встановлен­ня зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.
Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.
 
Коментована стаття визначає коло питань, що належать до відання Автономної Республіки Крим і вирішуються шляхом прийняття програмних документів, індивідуальних правових актів чи організаційно-правових заходів.
Частина перша коментованої статті містить перелік питань, що належать до виключної компетенції Автономної Республіки Крим, тобто таких, що можуть вирішуватися тільки референду­мом чи органами влади автономії.
Пункт 1 частини першої коментованої статті відносить до виключної компетенції автономії питання призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та затверд­ження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим. Це конституційне положення деталізоване у Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Згідно зі ст. 6 згаданого Закону чергові вибори депутатів Верхов­ної Ради Автономної Республіки Крим призначаються представ­ницьким органом автономії на останню неділю березня четвер­того року його повноважень. Рішення про проведення повторних виборів, а також виборів замість депутатів, які вибули, приймає виборча комісія Автономної Республіки Крим у випадках і в по­рядку, передбачених Законом «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим». Згідно зі ст. 10 цього Закону виборча комісія Автономної Республіки Крим є органом по організації і прове­денню виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і утворюється, як правило, одночасно з призначенням ви­борів, але не пізніш як за 120 днів до дня їх проведення. Строк повноважень виборчої комісії Автономної Республіки Крим — чотири роки. Виборча комісія Автономної Республіки Крим ут­ворюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим у складі 15 членів комісії за поданням Голови Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим, а також не мен­ше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Члени виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник голо­ви, секретар комісії працюють на постійній основі.
Пункт 2 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим питання організації та про­ведення місцевих референдумів. Під місцевими референдумами в даному випадку слід розуміти республіканський (Автономної Республіки Крим) референдум, а також місцеві референдуми в адміністративно-територіальних одиницях, розташованих в ме­жах автономії. Згідно з положенням п. З частини другої ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму на­лежить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Відповідно до положення частини другої ст. 3[1] Закону Ук­раїни «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» предмет місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим має виз­начатися нормативними актами самої автономії, тобто постано­вами Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Предметом такого референдуму можуть бути тільки питання, віднесені до відання автономії.
Пункт 3 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим здійснення управління майном, що належить Автономній Республіці Крим. Згідно з по­ложенням п.4 частини другої ст.26 Конституції Автономної Рес­публіки Крим визначення порядку управління майном, що нале­жить автономії, є прерогативою Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим. Відповідно до ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим управління майном Автономної Республіки Крим у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим, управління майном, яке знаходиться на балансі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також здійснен­ня виконавчих функцій і повноважень з питань розвитку еконо­міки, фінансової, кредитної та цінової політики, промисловості, паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства, уп­равління санітарно-курортними і туристичними комплексами Автономної Республіки Крим, зовнішньоекономічної діяльності покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим.
   Пункт 4 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України. Стаття 18 Кон­ституції Автономної Республіки Крим, розвиваючи це положен­ня, закріплює, що віданню автономії підлягає встановлення до­ходів, які формують бюджет Автономної Республіки Крим, забез­печення його виконання, проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а та­кож патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і оподаткування. Згідно з положенням п. 7 ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим затвердження бюджету автономії і внесення змін до нього, контроль за його виконанням, прийнят­тя рішення щодо звіту про його виконання належить до компе­тенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Фінансова са­мостійність Автономної Республіки Крим гарантується закріплен­ням законами України за доходною частиною бюджету Автономної Республіки Крим на стабільній основі загальнодержавних податків і зборів, які зараховуються в повному обсязі до бюджету автономії і є достатніми для здійснення її повноважень та забезпечення жит­тєвого рівня громадян і населення в цілому не нижче соціальних стандартне і потреб, що визначаються законами України. Міжбюд-жетні відносини Державного бюджету України і бюджету Автоном­ної Республіки Крим, що регулюють розподіл і перерозподіл бюд­жетних кошів для збалансування бюджету автономії на рівні, не­обхідному для забезпечення і здійснення її повноважень, а також життєвого рівня населення не нижче соціальних стандартів і по­треб, визначаються відповідно до законів України.
Пункт 5 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим розроблення, затверджен­ня та реалізацію програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонально­го природокористування, охорони довкілля — відповідно до за­гальнодержавних програм. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» в АР Крим. Відповідно до ст..26 Конституції АР Крим такі програми за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим затверджує Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Вона ж вносить до них зміни і здійснює контроль за їх виконанням.
Прогноз економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на середньостроковий період розробляється на п'ять років і має відображати: аналіз соціально-економічного розвитку автономії за попередній період та характеристику голов­них проблем розвитку її економіки та соціальної сфери; стан ви­користання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічну ситуацію; прогноз кон'юнкту­ри на ринках основних видів товарів та послуг; можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери автономії; цілі та пріоритети соціально-економічного роз­витку в середньостроковий період та пропозиції щодо заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовря­дування для їх досягнення; основні показники соціально-еконо­мічного розвитку автономії" та висновки щодо тенденцій розвит­ку її економіки протягом середньострокового періоду.
Програма економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на короткостроковий період розробляється щороку взаємоузгоджено з проектом Державної програми еконо­мічного і соціального розвитку України на відповідний рік. У цій програмі повинні бути відображені: аналіз соціально-економіч­ного розвитку автономії за попередній і поточний роки та харак­теристика головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери; стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація в авто­номії; можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери автономії; цілі та пріоритети со­ціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-тери­торіальної одиниці в наступному році; система заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації соціально-економічної політики з визначенням термінів виконання та виконавців; основні показники соціально-економічного розвитку автономії"; дані про отримання та викори­стання доходів від розпорядження об'єктами права власності Автономної Республіки Крим, ефективність використання відпо­відних об'єктів права власності автономії, показники розвитку підприємств та організацій, що є об'єктами її права власності.
Пункт 6 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим визнання статусу місцево­стей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів. За Законом України «Про курорти» курорт — це освоєна природ­на територія на землях оздоровчого призначення, що має при­родні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. Підставою для прий­няття рішення про оголошення природної території курортною є наявність на ній природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікування лю­дей. Округ (зона) санітарної охорони — це територія земної по­верхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В ме­жах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого (Автономної Республіки Крим) значення зат­верджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим од­ночасно з прийняттям рішення про оголошення природних тери­торій курортними територіями місцевого значення. Режими ок­ругів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони таких курортів затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про курорти» до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері діяльності курортів належать: 1) реалізація загальнодержавних і місцевих програм освоєння земель оздоровчого та рекреаційного призна­чення, генеральних планів (програм) розвитку курортів; 2) здійс­нення контролю за раціональним використанням і охороною природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів і прилеглих до них округів санітарної охорони; 3) затвердження режиму округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення; 4) вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.
Пункти 7-9 частини першої коментованої статті відносять до відання Автономної Республіки Крим низку питань, пов'язаних із забезпеченням прав і свобод громадян. Ці приписи Конституції України відтворено в Конституції Автономної Республіки Крим і деталізовано у галузевому законодавстві, зокрема у законах Ук­раїни «Про мови в Українській РСР», «Про національні менши­ни в Україні», «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», «Про звернення громадян», «Про охорону культурної спадщини», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій тех­ногенного та природного характеру» та ін.
Пункт 10 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим ініціювання введення над­звичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцево­стях. За Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» залежно від обстановки, ступеня поширення прогнозованої або такої, що виникла, надзвичайної ситуації техногенного та при­родного характеру за рішенням Ради міністрів Автономної Рес­публіки Крим в межах території автономії може встановлювати­ся один з таких режимів функціонування системи захисту насе­лення і території: режим повсякденного функціонування — за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо; режим підвищеної готовності — у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеоло­гічної і гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; режим надзвичайної ситуації — у разі виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та при­родного характеру.
Режим надзвичайного стану запроваджується за умов і в по­рядку, що передбачені чинним законодавством. Згідно з поло­женням ч. 5 ст. 5 Закону України «Про правовий режим надзви­чайного стану» введення надзвичайного стану на території Авто­номної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Надзви­чайний стан може бути введений на території Автономної Республіки Крим на термін не більш як 60 діб і продовжений Президен­том України не більш як на 30 діб.
Вкрай важливим для функціонування автономії у складі Ук­раїни є друга частина коментованої статті. Закріплюючи мож­ливість законодавчого делегування інших повноважень Авто­номній Республіці Крим, ця норма відповідно залишає відкритим обсяг тих прав, що конституційно надані автономії. Це положен­ня, безумовно, сприяє належному розвиткові автономії, оскіль­ки воно відповідає загальноприйнятому в цивілізованих країнах принципу субсидіарності і надає можливість, не вносячи змін до Конституції України, належним чином реагувати на її нагальні проблеми.
соціального розвитку України» в Автономній Республіці Крим розробляються прогнози економічного і соціального розвитку на середньостроковий період та програми економічного і соціаль­ного розвитку на короткостроковий період. Відповідно до ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим такі програми за по-