Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту кон¬кретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й від¬сутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінно¬стей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної пра¬цівником, в залежності від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкоду заподіяно злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
(Стаття 137із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76)
1. Коментована стаття передбачає обов'язкове зменшення роз¬міру відшкодування шкоди у випадках, коли шкода є наслідком не лише вини працівника, а й відсутності умов для зберігання матеріальних цінностей. Розглядаючи справи про відшкодуван¬ня працівником шкоди, суди повинні перевіряти обставини, від яких залежить обчислення її обсягу. Зокрема необхідно врахову¬вати: ступінь вини працівника, розмір прямої дійсної шкоди та конкретні обставини, за яких шкоду було заподіяно. До конкрет¬них обставин, за яких було заподіяно шкоду, потрібно відносити обставини, що перешкоджали працівникові виконувати належ¬ним чином покладені на нього обов'язки, зокрема, відсутність нормальних умов зберігання матеріальних цінностей, неналежна організація праці. Разом з тим необхідно враховувати, чи вживав працівник заходів щодо запобігання шкоди.
2.  Якщо працівником було вжито всіх заходів щодо забезпе¬чення збереження майна, а шкода виникла в результаті незабез¬печення власником чи уповноваженим ним органом умов для роботи чи збереження цінностей, працівник звільняється від матеріальної відповідальності, оскільки шкода не є наслідком його неправомірних дій.
3. Передбачена коментованною статтею можливість зменшення розміру шкоди, що підлягає покриттю, з урахуванням ступеня вини, конкретних обставин і майнового стану працівника, стосу¬ється всіх видів матеріальної відповідальності працівників. При ви¬значенні майнового стану працівника враховуються дані про склад сім'ї, розмір заробітної плати, додаткові доходи, майно, на яке можна звернути стягнення тощо. Проте врахування майнового стану працівника не може бути підставою для цілковитого звіль¬нення працівника від матеріальної відповідальності.
4. Необхідно розрізняти також заподіяння шкоди внаслідок умисних дій чи з корисливих мотивів від заподіяння шкоди вна¬слідок недбалого виконання обов'язків, що спричинило необе¬режне заподіяння шкоди. Зниження розміру шкоди, що підлягає покриттю, не допускається, якщо шкоду заподіяно злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою, або якщо шкоду завдано в нетверезому стані.