Межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умис¬ним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний роз¬мір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.
(Стаття 135 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2444-10 від 27.06.86; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95)
1. Законодавство про працю передбачає два види матеріальної відповідальності працівника за шкоду, завдану власнику, — повну та обмежену. Однак в окремих випадках, з огляду на особливе значення знищеного, пошкодженого та втраченого майна чи особ¬ливий характер неправомірних дій працівника, які спричинили шкоду, фактичний розмір якої перевищує номінальну вартість, законодавством передбачено відповідальність працівника, обсяг якої перевищує розмір прямої дійсної шкоди. Матеріальна відповідальність в кратному розмірі є винятком із загального правила трудового законодавства, а тому може застосовуватись лише у випадках, прямо передбачених законодавством.
2. Спеціальний порядок обчислення розміру завданої шкоди встановлено Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, зни¬щенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних ме¬талів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Положен¬нями цього Закону визначено характер порушень (недбалість в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, розкрадан¬ня, знищення, недостача, наднормативні втрати (за винятком тих, що стались в процесі технологічного процесу) та вид робіт (опе¬рації, пов'язані з закупівлею, продажем, обліком, перевезенням, доставкою або використанням в процесі виробництва дорого-цінних металів, ювелірних побутових та промислових виробів, валютні операції), які надають підстави для притягнення пра¬цівників до відповідальності за цим Законом. Також встановлено спеціальні коефіцієнти для кратного обчислення розміру заподія¬ної шкоди.
Збитки, завдані підприємству, установі, організації, визнача¬ються у таких розмірах:
а)  дорогоцінних металів — у подвійному розмірі їх вартості у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день вияв¬лення завданих збитків;
б) дорогоцінного каміння (крім огранованого) — у подвійному розмірі його вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
в)  огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побу¬тових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних ме¬талів і дорогоцінного каміння, — у потрійному розмірі їх вартос¬ті за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
г)  алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
д) музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і доро¬гоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з ураху¬ванням історично-художньої цінності експонату і розміру від¬шкодування збитків, визначених відповідно до пунктів «а» і «в»;
є) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній по¬трійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перера¬хованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.
Заборгованість працівників підприємства, установи, органі¬зації у разі неповернення у встановлений термін авансу, видано¬го в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержа¬ної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вар¬тості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Суми, стягнуті відповідно до зазначеного Закону, спрямо¬вуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підпри¬ємству, установі або організації, а решта — перераховується до Державного бюджету України.
3. Кратний розмір обчислення шкоди застосовується також на підставі Порядку визначення розміру збитків від розкрадан¬ня, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, за¬твердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 р. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцін¬ного каміння та валютних цінностей.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псуван¬ня) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартіс¬тю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встано¬влення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомі¬сячно встановлює Мінстат, відповідного розміру податку на до¬дану вартість та розміру акцизного збору.
Вартість вузлів, деталей та продукції, що виготовляється під¬приємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вар¬тість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням серед¬ньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із засто¬суванням коефіцієнта 2
Вартість спирту визначається виходячи з оптової ціни під-приємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за вста¬новленими ставками) та податку на добавлену вартість. До ви¬значеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визнача¬ється за закупівельними цінами, які склалися на момент відшко¬дування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оціню¬ються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псуван¬ня) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчис¬люється із застосуванням коефіцієнта:
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості докумен¬тів суворого обліку, встановленої законодавством;
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена но¬мінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавст¬вом.
Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється із за¬стосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п'яти-тисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та пер¬соніфікованої захисної стрічки.
У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріаль¬них цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру від¬пуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утри¬муються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків ви¬значається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Із сум, стягнених відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, органі¬зації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.