Стаття 134. Засновницький договір командитного товариства

1. Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.

2. Засновницький договір командитного товариства крім відомостей, перед­бачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з по­вних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників.

3. Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноосо­бова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Коментованою статтею передбачено, що командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, тобто установчим документом командитного товариством є не статут, а засновницький договір, укладений між повними учасниками. Таким чином, командитне товариство (разом з повним товариством) належить до так званих договірних товариств, тобто господарських товариств, які створюються і діють на підставі засновницького договору, на відміну від «статутних» товариств (акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю), які діють на підставі статуту.

На засновницький договір командитного товариства поширюються загальні положення про правочин та правові наслідки недодержання сторонами при вчи­ненні правочину вимог закону (глава 16 ЦК). За загальним правилом, передба­ченим ч. 1 ст. 87 ЦК, установчі документи юридичної особи викладаються пись­мово. У разі недодержання засновниками командитного товариства письмової форми засновницького договору настають наслідки, передбачені ст. 218 ЦК.

На відміну від договору про заснування акціонерного товариства (ч. 2 ст. 153 ЦК) законодавство не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення заснов­ницького договору командитного товариства у разі, якщо до складу засновників товариства входять одна або декілька фізичних осіб.

Засновницький договір командитного товариства укладається (підписуєть­ся) тільки повними учасниками. Вкладники не беруть участі у підписанні зас­новницького договору, не дивлячись на те, що цим договором встановлюються їх права, відповідальність перед товариством тощо. Як учасники господарського товариства відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦК вкладники командитного товариства зобов'язані додержуватися засновницького договору товариства.

2. За загальним правилом, встановленим ст. 88 ЦК, у засновницькому дого­ворі товариства визначаються: зобов'язання учасників створити товариство; порядок їх спільної діяльності щодо його створення; умови передання товари­ству майна учасників.

Згідно з коментованою статтею, крім зазначених вище відомостей, до заснов­ницького договору командитного товариства також включаються відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кож­ного з повних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників.

Слід підкреслити, що у засновницькому договорі не розкривається інформа­ція щодо особи кожного з вкладників, а зазначається тільки сукупний розмір вкладів вкладників (який не може перевищувати 50 відсотків складеного капі­талу). Норма подібного змісту міститься також у ч. 5 ст. 82 ГК України: «стосов­но вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів». Наведеною нормою усунуто неоднозначне тлумачен­ня, що виникало на практиці при застосуванні відповідних положень Закону України «Про господарські товариства». Участь кожного з вкладників у командитному товаристві не фіксується у засновницькому договорі, але підтверджуєть­ся свідоцтвом про участь у командитному товаристві, що посвідчує внесення  вкладу до складеного капіталу (ч.1 ст.137 ЦК).

У відповідних положеннях ЦК України про командитні товариства (зокре­ма: ч. 2 ст. 137, ч. 2 ст. 138, ч. 2 ст. 139) містяться посилання на засновницький договір товариства, у якому мають бути врегульовані наступні процедури: одер­жання вкладниками частини прибутку товариства відповідно до їх часток у скла­деному капіталі товариства; вихід вкладника з товариства після закінчення фінансового року та одержання ним свого вкладу; відповідальність вкладника, який не вніс свого вкладу, перед товариством; здійснення вкладниками переважного права перед повними учасниками на одержання вкладів у разі ліквідації командитного товариства.

У засновницькому договорі також можуть бути передбачені інші права вкладників, окрім тих, що закріплені у чинному законодавстві (ч. З ст. 137 ЦК).

Відповідно до ч. З ст. 133 ЦК до командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено ЦК, іншим законом. Тобто, у засновницькому договорі командитного товариства мають місти­ся відомості, що передбачені відповідними положеннями законодавства для засновницького договору повного товариства. Ці відомості стосуються в основ­ному порядку управління товариством та особливостей правового статусу повних учасників. Отже, у засновницькому договорі командитного товариства, за аналогією із засновницьким договором повного товариства, може бути передбачено наступне: випадки, коли рішення приймається не за спільною згодою повних учасників, а більшістю голосів повних учасників; інший порядок визна­чення кількості голосів, ніж «один повний учасник = один голос»; ведення справ товариства всіма повними учасниками спільно або окремими повними учасни­ки, на відміну від передбаченого ЦК права кожного повного учасника діяти від імені товариства; розподіл прибутку та збитків між повними учасниками за іншим принципом, ніж пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі; по­рядок і особливості виходу, виключення та вибуття повних учасників зі складу товариства; наслідки вибуття повного учасника за підстав, передбачених ст. 129 ЦК (щодо продовження або припинення діяльності товариства); порядок визначення вартості частки повного учасника у майні товариства та строки її виплати  у разі вибуття учасника.

Слід зазначити, що вимоги щодо змісту засновницького договору командитного товариства містяться також у ГК України. Так, ч. З ст. 57 ГК передбачає, що засновницький договір суб'єкта господарювання має містити: зобов'язання засновників утворити суб'єкт господарювання; порядок спільної діяльності засновників щодо утворення суб'єкта господарювання; умови передачі засновниками свого майна; порядок розподілу прибутків і збитків; управління діяльністю суб'єкта господарювання та участь у ньому засновників; порядок вибуття та входження нових заснов­ників; інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом; порядок реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГК установчий документ господарського товариства має містити відомості про: вид товариства, предмет і цілі його діяльності; склад засновників і учасників; склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, при вирішенні яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів.

 Згідно із ч. 5 ст. 82 ГК у засновницькому договорі командитного товариства має бути зазначено: розмір частки кожного з повних учасників; форму участі повних учасників у справах товариства; розмір, склад і порядок внесення вкладів повними учасниками; сукупний розмір часток вкладників у майні товариства; розмір, склад і порядок внесення вкладів вкладниками.

3. Законодавством передбачена можливість створення командитного товариства одним повним учасником (незалежно від кількості вкладників). У такому разі установчим документом командитного товариства є не засновницький договір, а одноособова заява, яка складається і підписується таким повним учасником. Ця заява може носити назву «меморандум». У меморандумі мають бути зазначені всі відомості, передбачені ст. 134 ЦК для засновницького договору командитного товариства.

У період існування командитного товариства, заснованого кількома повни­ми учасниками на підставі засновницького договору, склад повних учасників може змінюватися внаслідок виходу, вибуття, виключення учасників. У резуль­таті цього в складі командитного товариства може залишитися лише один по­вний учасник. У такому випадку засновницький договір, що був укладений при створенні товариства, має бути переоформлений в одноособову заяву, яка підпи­сується єдиним повним учасником, який залишився. Відповідні зміни мають бути зареєстровані у порядку, встановленому законодавством. Згідно із ч. 4 ст. 83 ГК зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вно­сяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж пра­вилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Господарське то­вариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що здійснює реєст­рацію, про зміни в установчих документах товариства.