Стаття 133. Основні положення про командитне товариство

Published by Консультант on Вс, 05/29/2011 - 15:53

Стаття 133. Основні положення про командитне товариство

1. Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

2. Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне товариство» або містити ім'я (най­менування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство».

Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.

3. До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

1. Основними ознаками командитного товариства є: наявність двох категорій учасників: повних учасників та вкладників; субсидіарна відповідальність повних учасників за зобов'язаннями товариства усім своїм майном; наявність складеного капіталу, у якому доля вкладників не може перевищувати п'ятдесяти відсотків; засновницький договір як установчий документ товариства; відсутність органів управління; обов'язок для повних учасників брати участь в управлінні, підприємницькій діяльності товариства; заборона для вкладників на участь в управлінні товариством; вказівка на організаційно-правову форму та імена (найменування) повних учасників у найменуванні товариства; певні обмеження для повних учасників щодо членства в господарських товариствах; наявність спільних рис з повним товариством, застосування до командитних товариств положень законодавства, що регулюють діяльність повних товариств.

Таким чином, командитне товариство має багато спільних рис з повним то­вариством, але при цьому відрізняється від нього насамперед тим, що, окрім по­вних учасників, які мають такий самий статус, як учасники повного товариства, до його складу входять учасники із спеціальним правовим статусом — вкладни­ки. Термін «повні учасники» є нововведенням у ЦК України. До набуття чин­ності ЦК у новій редакції законодавцем застосовувався термін «учасники з по­вною відповідальністю», запозичений із Закону України «Про господарські то­вариства», а в юридичній літературі вживалися терміни «комплементарії», «повні товариші» тощо. До складу командитного товариства може входити один або більше повних учасників та один або більше вкладників. Мінімальна кількість учасників командитного товариства становить дві особи, з яких одна має бути повним учасником, а інша — вкладником. Максимальна кількість повних учас­ників та вкладників командитного товариства законом не обмежена.

Одна з основних відмінностей у правовому статусі повних учасників та вклад­ників командитного товариства полягає в обсязі відповідальності за зобов'язан­нями товариства. Повний учасник несе субсидіарну відповідальність за зобов'я­заннями товариства усім своїм майном (якщо до складу товариства входять двоє та більше повних учасників, вони несуть солідарну відповідальність). Вкладники командитного товариства не відповідають за зобов'язаннями товариства, а несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 138 ЦК).

Друга суттєва відмінність між правовим статусом повних учасників та вклад­ників командитного товариства полягає в їх участі в управлінні товариством. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється тільки повними учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність. Вкладники командитного товариства не мають права брати участі в управлінні діяльністю товариства (ст. 136 ЦК).

2. За загальним правилом, встановленим ст. 90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Тобто, у найменуванні командитного товариства обов'язково мають бути присутні слова «командитне товариство». Це дає змогу ідентифіку­вати вказану юридичну особу як підприємницьке товариство, створене як гос­подарське товариство з відповідним правовим статусом.

Згідно із ст. 133 ЦК (ч. 2) у найменуванні командитного товариства обов'яз­ково мають бути зазначені імена (найменування) повних учасників.

Найменування командитного товариства може виглядати наступним чином:

1)слова «командитне товариство» та перелік імен (найменувань) всіх повних учасників;

2) слова «командитне товариство», ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія».

Слід звернути увагу на те, що до найменування командитного товариства повинні і можуть включатися тільки імена (найменування) повних учасників, а не вкладників. Новелою ЦК України є положення коментованої статті, згідно з яким у разі, якщо до найменування включається ім'я вкладника, такий вклад­ник стає повним учасником товариства.

До найменування командитного товариства можуть бути включені інші відомості. Крім повного найменування, командитне товариство також може мати скорочене найменування. При цьому законодавством не встановлено обсяг відомостей, що мають міститися у скороченому найменуванні.

3. Юридична природа командитного товариства має багато спільних рис із повним товариством. Ці обидві організаційно-правові форми функціонують за єдиними принципами (з урахуванням особливостей, пов'язаних з наявністю вкладників у складі учасників командитного товариства). У зв'язку з цим законодавець поширив дію положень ЦК про повні товариства (статті 119—132) на командитні товариства. Положення зазначених статей застосовуються щодо командитних товариств, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (див. коментар до зазначених статей).