Стаття 129. Вибуття з повного товариства

1. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:

1) смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спадкоємців;

2) ліквідації юридичної особи—учасника товариства, в тому числі у зв'язку визнанням її банкрутом;

3) визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

4) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи - учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;

5) звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

2. Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

3. У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених ча­стиною першою цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються.

1. У коментованій статті встановлюється вичерпний перелік підстав, за яких учасник вибуває з повного товариства всупереч власній волі. Більше того рішення про визнання учасника таким, що вибув з товариства, в усіх перелічених випад­ках може бути прийнято без його участі. Вибуття з товариства відбувається у випадку смерті фізичної особи. При цьому незалежно від того, чи передбачений засновницьким договором перехід частки цього учасника до спадкоємців, чи ні, рішення про вибуття з товариства повинно бути прийняте. У разі визнання учас­ника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання його безвісно відсутнім його партнери вправі прийняти рішення про визнання цього учасника таким, що вибув з товариства. Законні представники таких осіб не вправі представляти їх інтереси у повному товаристві, оскільки членство у ньо­му передбачає особисту участь у підприємницькій діяльності.

2. Якщо учасником повного товариства виступає юридична особа і вона ліквідовується, визнається банкрутом чи реорганізовується на підставі рішення суду, то за таких обставин може бути прийнято товариством рішення про вибут­тя такого учасника.

Якщо на майнову частку учасника повного товариства звернене стягнення кредиторів у повному обсязі, то він втрачає право участі в товаристві і спільним рішенням усіх учасників може бути визнаним таким, що вибув з нього.

3. Рішення учасників повного товариства з приводу вибуття з товариства на підставі положень, передбачених коментованою статею, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду. Особи, які визнані такими, що вибули з то­вариства (або спадкоємці, правонаступники, які не вступили в товариство), ма­ють право на виділення частки в натурі або грошового еквівалента вартості час­тки. Для них також настають наслідки, передбачені ч. З ст. 124 ЦК в межах роз­міру частки. Будь-який учасник повного товариства має право на викуп частки учасника товариства, який вибув з нього, якщо проти цього не заперечують інші учасники. Вибуття одного з учасників товариства не спричинює обов'язковості ліквідації товариства, якщо це не передбачено засновницьким договором або якщо сторони не прийняли рішення про ліквідацію.