Стаття 128. Виключення зі складу учасників повного товариства

1. Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який пе­решкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким до­говором.

2. Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржене до суду.

1. Стаття 128 ЦК передбачає можливість виключення учасника з повного товариства незалежно від його волі, за бажанням інших учасників у випадку, коли він не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, покладені на нього товариством. Воля учасників оформлюється як протокол рішення загаль­них зборів. Учасники товариства мають право прийняти таке рішення тільки у зв'язку з систематичним невиконанням учасником своїх обов'язків або перешкоджанням своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Таким чином,ЦК передбачаються три самостійні склади порушення зобов'язання, в результаті яких для учасника товариства можуть наступити негативні наслідки у вигляді примусового виключення зі складу товариства. Так, під систематичним невиконанням слід розуміти грубе і таке, що постійно повторюється, порушення. Неналежне виконання обов'язків — це виконання з відступом від змісту зобов'язання. Перешкоджання своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства передбачає як активну поведінку особи, яка суперечить цілям товариства, так і пасивну — самоусунення від участі у справах товариства.

Ч. 1 ст. 128 ЦК має бланкетний характер у частині процедури прийняття рішення. Порядок застосування такої санкції має бути передбачений у засновницькому (установчому) договорі. Проте відсутність цього положення не перешкоджає виключенню учасника товариства на підставі цієї статті.

2. Обов'язками учасника повного товариства є внесення вкладу до складеного капіталу та утримання від правочинів у власних інтересах чи інтересах третіх осіб, які є однорідними з тими, що складають предмет діяльності товариства, тобто утримання від конкуренції з товариством. Такі правочини можуть вчиня­тися тільки за згодою усіх інших учасників товариства. Порушення вказаних обов'язків буде підставою не тільки для відшкодування завданих збитків (ч. З ст.119 ЦК), але й для виключення такого учасника з повного товариства у порядку, передбаченому засновницьким договором. Юридичним фактом, що слугуватиме підставою для внесення змін до установчих документів товариства про виключення учасника, може бути одноголосне рішення загальних зборів учасників товариства або рішення суду. Виключення учасника не позбавляє його права на проведення розрахунків з товариством відповідно до ст. 130 ЦК.