Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам

Published by Консультант on Пнд, 02/16/2009 - 13:03

 

       1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб  визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування межах їх повноважень.
      2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбані земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.
        До заяви додається:
         а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;
        б) план земельної ділянки та документ про її надання у  разі відсутності державного акта;
         в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.
         3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний термін розглядає заяву і приймає рішенння про продаж земельної ділянки або про відмову в продажі із зазначенням причин відмови.
        4. Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не  пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
         5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
         а) неподання документів, необхідних для прийняття рі­шення щодо продажу такої земельної ділянки;
          б) виявлення недостовірних відомостей у поданих доку­ментах;
          в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності по­рушена справа про банкрутство або припинення його дія­льності.
         6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, місь­кої ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
        7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є під­ставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
        8. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за мето­дикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
        9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням.
       10. Рішення про відмову продажу земельної ділянки мо­же бути оскаржено в суді.
 
        Продаж земельних ділянок включає в себе комплекс пос­лідовних юридичних дій, які мають виконати продавець і по­купець у процесі відчуження земельної ділянки із державної чи комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб України. Порядок продажу земельних ділянок залежить від правового режиму земельних ділянок, що продаються, їх цільового призначення, а також від того, хто виступає покуп­цем земельних ділянок. З урахуванням цих та інших обставин  визначаються правові способи купівлі-продажу земель­них ділянок, а саме — договірний чи конкурентний.
      Норма ст. 128 ЗК України регулює договірний порядок продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам із земель державної та комунальної власності та не поширюються на угоди із земельними ділянками на вторинному рин­ку землі, що поступово формується в Україні після приватизації земельних ділянок громадянами і юридичними особам з 1992 р. і до теперішнього часу.
       Договірний продаж (викуп земельних ділянок громадянами та юридичними особами) включає в себе такі стадії: підготовка до продажу земельної ділянки; продаж земельної ділянки; легалізація права власності на земельну ділянку.
     Підготовка до продажу земельної ділянки передбачає такі  юридичні факти, як подання заяви (клопотання) і розгляд за яви (клопотання).
      Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) д місцевої державної адміністрації, Ради міністрів Автономно Республіки Крим або до сільської, селищної, міської ради які виступають продавцями земельних ділянок відповідної державної чи комунальної власності. Відповідно до Перехідних положень цього Кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності продаж земельних ділянок у межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність) здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади. Після проведення розмежування земель державної і комунальної власності продаж земельних ділянок буде здійснюватись органами державної виконавчої влади і в межах населених пунктів щодо земель державної власності сільські, селищні, міські ради можуть делегувати повноваження у сфері приватизації земель комунальної власності: виконавчими органам місцевого самоврядування, представницьким органам місцевого самоврядування (районним і обласним радам) або ж місцевим державним адміністраціям. Виконавчі органи державної влади можуть також делегувати повноваження щодо продажу земельних ділянок державної власності органам місцевого самоврядування.
      У заяві громадянина України — суб'єкта підприємницької діяльності зазначаються відомості про заявника: прізвище, ім'я, по-батькові та паспортні дані: серія і номер, ким і коли виданий, місце проживання, ідентифікаційний код фізичної особи — платника податку та інших обов'язкових платежів.
У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.
       У клопотанні юридичної особи України вказуються найме­нування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код. У клопотанні обов'язково зазначаються бажане місце розташування земель­ної ділянки, цільове призначення та її розмір.
До заяви (клопотання) додаються такі документи: держав­ний акт на право постійного користування землею чи договір оренди землі; план земельної ділянки та документ про її на­дання у разі відсутності державного акта; свідоцтво про реєст­рацію суб'єкта підприємницької діяльності. До заяви також може додаватися нотаріально завірена копія Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходять­ся на земельній ділянці, або ж інші документи, що посвід­чують право власності на ці об'єкти (наприклад, договір купівлі-продажу). У разі продажу земельних ділянок сільсь­когосподарського призначення для ведення товарного сільсь­когосподарського виробництва до заяви додатково можуть до­даватися: документ про сільськогосподарську освіту, витяг із трудової книжки про досвід роботи у сільському господарстві, оригінал чи копія установчих документів юридичної особи, у яких передбачено ведення сільськогосподарського виробниц­тва. У разі придбання земельної ділянки у спільну власність до заяви (клопотання) додається список покупців із визначен­ням для кожного з них частки земельної ділянки.
     Продавець має зареєструвати подану заяву (клопотання) у встановленому порядку і письмово повідомити покупця про дату та номер реєстрації.
      Розгляд заяви (клопотання) передбачає: визначення конк­ретних розмірів земельної ділянки, що підлягає приватиза­ції, погодження меж земельної ділянки, що приватизується, із суміжними власниками і користувачами земельних діля­нок, визначення вартості земельної ділянки на підставі її гро­шової і експертної оцінки, підготовку, за необхідності, проек­ту відведення земельної ділянки. Визначення конкретних розмірів земельної ділянки здійснюється місцевими органами земельних ресурсів за участю заявника з урахуванням принципу оптимізації землекористування на основі проектно-технічної документації, матеріалів інвентаризації земель, планувальної та землевпорядної документації. Погодження між власниками чи землекористувачами сусідніх земельних
 ділянок має здійснюватися громадянами чи юридичними особами України шляхом підписання відповідного акта погодження меж або шляхом подання одним із сусідів заяви до продавця з повідомленням про те, що він не має претензій до розміру конфігурації земельної ділянки, що підлягає продажу.
Визначення вартості земельної ділянки, що підлягає продажу, здійснюється на підставі її грошової оцінки та експертної оцінки за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Основні способи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів визначаються відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 березня 1995 р. в редакції від ЗО травня 1997 р., Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 р, постанови Кабінету Міністрів України «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» 11 жовтня 1999 р. № 1531. Порядок проведення грошової та експертної оцінки земельних ділянок визначається у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. На підставі грошової та експертної оцінки органи державної влади та місцевого самоврядування визначають вартість земельної ділянки, а також встановлюють і затверджують ціну продажу земельної ділянки, яка може бути меншою чи більшою від ринкової вартості.
     Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки і не мають документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше ЗО днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
    У разі позитивного розгляду заяви (клопотання) чи прийняття судом рішення про безпідставну відмову у приватизації земельної ділянки продавець не пізніше ЗО днів приймає рішення про продаж покупцеві земельної ділянки.
       Оплата вартості земельної ділянки несільськогосподарсь­кого призначення, що приватизується суб'єктами підприєм­ницької діяльності, здійснюється у таких формах: одноразова оплата повної вартості земельної ділянки; оплата вартості зе­мельної ділянки із розстрочкою платежу; оплата вартості зе­мельної ділянки зі знижкою платежу.
     Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається між продавцем і покупцем відповідно до вимог чинного зако­нодавства у письмовій формі на підставі рішення продавця.
     Продавець може відмовити покупцеві у приватизації зе­мельної ділянки і видачі Державного акта на право власності на землю з таких підстав:
— подання заяви (клопотання) на придбання земельної ділянки у власність особою, яка не може набувати право влас­ності на землю відповідно до ЗК України;
— подання заяви на приватизацію земельної ділянки, яка не підлягає передачі у власність юридичних і фізичних осіб відповідно до ЗК України;
— неподання документів, необхідних для прийняття рі­шення щодо продажу земельної ділянки;
— виявлення недостовірних відомостей у поданих доку­ментах;
— у разі порушення справи про банкрутство суб'єкта підп­риємницької діяльності або припинення його діяльності.
     Рішення про відмову продавця у продажу земельної ділян­ки, а також залишення заяви (клопотання) покупця без розг­ляду більше місяця може бути оскаржене в суді. Укладений і нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки є підставою для оформлення державного акта на право власності на землю, невід'ємною частиною якого є план зовнішніх меж земельної ділянки.
     Державний акт на право власності на землю видається на одну земельну ділянку, що є предметом договору купівлі-продажу.
    У разі придбання земельної ділянки у власність двома або  більше особами кожному із співвласників видається один державний акт на право власності на землю з додатком до нього списку співвласників придбаної земельної ділянки та їх частки у праві власності на земельну ділянку.
Порядок реєстрації державних актів на право власності  на землю визначається чинним законодавством.
     Кошти, одержані від продажу земельних ділянок, розподіляються відповідно до Закону України «Про Державний бюджет» на поточний рік.