Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів ...
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Коментована стаття закріплює систему гарантій забезпечення незалежності і недоторканності суддів, які є втіленням і носіями судової влади, що діє самостійно, незалежно від законодавчої і виконавчої влади.
Для належного виконання функцій судової влади Конституція України надає її носіям спеціальні гарантії незалежності і недоторканності. З огляду на виключну важливість цих функцій держава опікується створенням ефективного організаційно-правового механізму, який надійно попереджував би будь-які спроби впливу на суддів або втручання в процес здійснення правосуддя. Засади такого механізму закріплено у коментованій статті.
Конституційні гарантії незалежності і недоторканності суддів засновані на положеннях міжнародно-правових документів щодо здійснення правосуддя. Особливе значення серед останніх мають Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо незалежності, ефективності та ролі суддів.
Ідея сильної судової влади може залишитись лише декларацією, якщо не буде створено належних гарантій особистої незалежності і процесуальної самостійності суддів. Забезпечення незалежності судочинства є найважливішою, фундаментальною проблемою конституційного нормування. Формула «суди незалежні і підкоряються тільки закону» була і в Конституції СРСР, і в конституціях Української РСР 1937 і 1978 років, однак ця норма на теренах України існувала лише на папері. В той же час історичний досвід наочно переконує, що закріплення в Конституції нормативів незалежного судочинства хоча й не призводить автоматично до їх втілення в життя, але дає могутній поштовх до цього, створює необхідні політико-правові передумови на шляху становлення дійсно незалежної судової влади. Тому конституційне унормування принципу незалежного суду і гарантій його реалізації має непересічне значення. Визначені у коментованій і наступних статтях Конституції України гарантії незалежності і недоторканності суддів забезпечують у своїй сукупності своєрідний «внутрішній суверенітет» судової влади, який конче потрібний її носіям для справедливого і неупередженого здійснення правосуддя відповідно до вимог закону. Суддівська незалежність є не особистим привілеєм суддів, а засобом захисту публічних інтересів, насамперед законних інтересів, прав і свобод людини і громадянина.
Систему гарантій суддівської незалежності, закріплених у коментованій статті, можна умовно поділити таким чином: особиста недоторканність суддів; безстрокове призначення судді на посаду; неможливість неправомірного усунення з посади судді та особиста безпека суддів та членів їх сімей.
Конституцією України забороняється вплив на суддів у будь-який спосіб. Йдеться про всі заходи впливу, які мають на меті втручання у діяльність щодо здійснення правосуддя.
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку. Ця вимога Конституції України створює гарантію особистої недоторканності суддів, що забезпечує захист носіїв судової влади від можливих зловживань з боку посадових осіб, які можуть бути вчинені з метою тиску або іншого неправомірного впливу.
Безстрокове призначення на посаду судді створює дуже важливу гарантію незалежності судді, оскільки в такому разі носій судової влади впевнений, що його не можна в будь-який час усунути з посади і він за умови належної поведінки гарантований від неправомірного звільнення з посади. Гарантія стабільності зайняття посади та забезпечення винагороди за працю є важливим соціально-психологічним чинником, який мотивує поведінку судді на підкорення виключно законові.
Із загального правила про безстрокове призначення судді на посаду передбачено два винятки.
Судді Конституційного Суду України призначаються строком на дев'ять років (ст. 148 Конституції). Цей виняток обумовлено специфікою повноважень названих суддів, які мають повноваження здійснювати правосуддя у сфері конституційної юрисдикції.
Особи, які призначені на посаду судді вперше, обіймають її п'ять років (ст. 128 Конституції). За цей строк є можливість переосвідчитись у професійних та моральних якостях носія судової влади для вирішення питання про доцільність його наступного безстрокового призначення на посаду судді.
У частині 5 коментованої статті передбачено вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади. Таке звільнення можливе лише органом, який обрав або призначив судцю. Перелік підстав для звільнення судді з посади унеможливлює свавільне або необгрунтоване усунення з посади судді, включаючи й того, що призначений вперше, за будь-яких інших обставин, в тому числі і органом, який його обрав або призначив. Цей перелік визначає такі підстави для звільнення:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються також у разі його смерті. Конституція України закріплює принцип забезпечення державою особистої безпеки суддів та членів їх сімей. Цей принцип уособлює окрему гарантію суддівської незалежності, пов'язану із створенням безпечних умов для життя і діяльності суддів та членів їх сімей.. Незалежність судді не може вважатись забезпеченою за обставин реальної загрози його життю, здоров'ю або майну.
Гарантії незалежності і недоторканності суддів передбачено не тільки в Конституції України, айв інших законах України. До них належать закони «Про статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».
Гарантії суддівської незалежності наведено не тільки у коментованій статті, айв наступних нормах Конституції України.
