Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або
комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара]
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,1 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більш 0,01 гектара.
2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Цією статтею ЗК України встановлені норми земельних ділянок, які громадяни можуть набути у власність безоплатно і земель державної або комунальної власності. ЗК України в редакції 1992 року було встановлено, що громадяни, які бажали вести селянське (фермерське) господарство, мали право одержати у приватну власність земельну ділянку у розмірі до 100 гектарів загальної площі земельних угідь, з них — до 50 гектарів ріллі. За новим Кодексом визначені інші умови встановлення розміру земельних ділянок для ведення фермерського
господарства і окремо — особистого селянського господарства.
У п. 2 розділу X «Перехідні положення» нового ЗК України встановлено, що клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент введення в дію цього Кодексу, реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у прядку та з дотриманням вимог цього Кодексу. Згідно з п. 7 Перехідних положень громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були визнанні колишнім законодавством, зберігають права на ці ділянки. З цього випливає висновок, що за громадянами, які безплатно набули земельні ділянки у власність від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для ведення селянського (фермерського) господарства, зберігається право власності, навіть якщо розміри одержаних ділянок перевищують норми, встановлені цією статтею ЗК України.Згідно з п. 13 Перехідних положень громадяни і юридичні особи мають право на період до 1 січня 2010 року набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів.
Дана стаття ЗК України встановлює норми земельних ділянок, які мають право безоплатно набути громадяни для веденої фермерського господарства, в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств відповідного населеного пункту.
Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовані декілька підприємств, то визначається середній розмір по цих підприємствах. Якщо на території ради немає підприємств, в яких було проведене паювання землі, то розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Для ведення селянського господарства норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам установлюються в розмірі не більше двох гектарів. Проте тепер не існує норм земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, як не визначений і їх статус. Це означає, що особисті підсобні господарства набувають статус особистих селянських господарств зі збільшенням для них норм земельних ділянок, право на одержання яких безоплатно набувають громадяни. У цій статті ЗК України є застереження, що розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земель частки (паю).
