Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в ро¬бочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не переви¬щує шістнадцяти календарних днів.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихід¬ним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачу¬ється напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
(Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№2240-10 від 29.07.81; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону № 357/96-ВР від 10.09.96)
1.  Право працівника на отримання заробітної плати не рідше двох разів на місяць належить до числа умов, визначених зако¬нодавством і не може бути погіршене ні за згодою сторін, ні на підставі колективного договору. Конкретні терміни виплати за-робітної плати передбачаються в колективному договорі.
2. Зарплата виплачується працівникові за місцем його роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватись через установи банків, поштовими переказа¬ми на вказаний ним рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника ( ст. 25 Закону «Про оплату праці»).
3.  Працівники, які своєчасно не отримали зарплату у зв'язку з порушенням термінів її виплати, мають право на компенсацію заробітної плати за умови, якщо затримка виплати заробітної пла¬ти становить один і більше календарних місяців. Сфера і порядок нарахування компенсації визначені Законом України 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Власник не має права не проводити компенсацію, посилаю¬чись на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також передба¬чати подібну норму в колективному договорі. Відмова власника у виплаті компенсації може бути оскаржена у судовому порядку.
4.  Заробітна плата, своєчасно не отримана самим працівни¬ком, може бути виплачена за минулий період за умови, якщо звернення за нею сталося не пізніше трьох років від дня виник¬нення права на її отримання. Після закінчення цього терміну неотримані суми зарплати зараховуються до бюджету.
5.  У випадку смерті працівника неотримана заробітна плата видається членам сім'ї, які спільно проживали з ним, а також особам, які внаслідок непрацездатності перебували на утриманні працівника (без пред'явлення свідоцтва на право спадщини).
6.  На керівників підприємств, установ і організацій незалеж¬но від форм власності покладено персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та інших виплат. Згідно з Указом Президента України № 333 від 12 травня 1996 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заро¬бітної плати, пенсій, стипендій та інших спеціальних виплат» вищевказаних керівників попереджено, що у разі незабезпечен¬ня своєчасності цих виплат вони притягатимуться до встановле¬ної законодавством відповідальності.