Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого пра¬цівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпеч¬на для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам до¬плату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
(Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 5938-11 від 27.05.88; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 1356-XIV від 24.12.99)
1.  Під простоєм слід розуміти вимушене призупинення робо¬ти підприємства, організації або окремих структурних підрозділів.
Порядок оплати праці за час призупинення залежить від при¬чини простою, яка може бути з вини працівника, якщо він не виконує покладених на нього трудових обов'язків без поважних причин, і не з вини працівника, а за різних інших обставин, не пов'язаних з його протиправною поведінкою (тяжке фінансово-економічне становище на підприємстві, невдале керівництво, стихійне лихо тощо).
2.  Час простою з вини працівника не оплачується. Йдеться про протиправну, винну поведінку працівника, яка має склад дисциплінарного проступку.
Час простою не з вини працівника оплачується в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівни¬кові розряду (окладу).
3.  Відповідно до ст. 33 КЗпП під час простою підприємства або окремих його структурних підрозділів працівники за їх зго¬дою можуть переводитись на іншу роботу на тому самому під¬приємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
У разі переведення працівника за його згодою внаслідок про¬стою на нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи.
У разі простою не з вини працівника і створення ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, за працівником зберігається середній заробіток незалежно від того, працює він чи ні.
4.  Власник або уповноважений ним орган на період освоєння нового виробництва (продукції) може проводити доплату до по¬переднього середнього заробітку на строк до шести місяців.