Стаття 112. Охоронні зони
1. Охоронні зони створюються:
а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечся нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей, довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
2. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Охоронні зони охоплюють території з визначеним правовим режимом, пов'язаним із забезпеченням екологічної безпеки особливо цінних природних об'єктів або захистом від джерел екологічної небезпеки. Охоронні зони бувають двох видів: а) для охорони особливо цінних природних об'єктів б) для запобігання негативному впливу джерел екологічної небезпеки. Перелік об'єктів, навколо яких встановлюють охоронні зони, наведений у коментованій статті, не є вичерпним. Категорія охоронних зон є загальною і родовою щодо різних видів охоронних зон: зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, водоохоронних зон, зон особливого режиму, використання земель, охоронних зон об'єктів природно-заповідного фонду тощо. Правовий режим цих зон визначається відповідним законодавством: природно-заповідним, курортним, про охорону культурної спадщини, про гідрометеорологічну діяльність, про зв'язок, про електроенергетику, про транспорт, ядерним та радіаційним законодавством тощо.
Правовий режим охоронних зон охоплює: а) правовий режим земель охоронних зон; б) правовий режим інших об'єктів у межах охоронних зон. Правовий режим земель охоронних зон визначається спеціальним законодавством України. Установлення охоронних зон, як правило, пов'язується з обмеженням прав власників землі та землекористувачів, на земельних ділянках яких такі зони встановлені, а тому завдана їм шкода підлягає відшкодуванню відповідно до глави 24 ЗК України.
