Стаття 111. Президент України може бути усунений ...

Published by Консультант on Сб, 03/21/2009 - 12:22

 

Стаття 111.Президент України може бути усунений з по­ста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинен­ня ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Вер­ховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядають­ся на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як дво­ма третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгля­ду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент Украї­ни, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
 
Коментована стаття визначає юридичні підстави і зміст ос­новних стадій процедури дострокового припинення повноважень Президента України в порядку імпічменту. На відміну від відставки, яка має добровільний характер, усунення Президента Украї­на із поста передбачає примусове позбавлення глави держави його повноважень і недоторканності.
Усунення Президента з посади є заходом конституційно-пра­вової відповідальності глави держави. Метою імпічменту є звіль­нення Президента з посади і позбавлення його президентського імунітету для подальшого притягнення до кримінальної відпові­дальності на загальних підставах.
Закріплена Конституцією України процедура імпічменту є досить складною і багатоетапною. її складність визначається особ­ливою роллю Президента у державному механізмі України, необ­хідністю створення системи гарантій від необгрунтованого засто­сування цієї міри юридичної відповідальності до глави держави.
Частина 1 коментованої статті визначає, що юридичною підставою для усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України су­спільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчине­не суб'єктом злочину. Приводом для порушення питання про усу­нення Президента України з посади є відомості про вчинення ним діянь, що містять ознаки злочину. При цьому слід мати на увазі такі обставини.
По-перше, державна зрада також є злочином, ознаки якої містяться у ст. 111 Кримінального кодексу України. Вона визна­чає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представ­никам допомоги в проведенні підривної діяльності проти Украї­ни. Тому в цілому можна сказати, що юридичною підставою для імпічменту є вчинення главою держави злочину.
По-друге, Конституція України на відміну від багатьох зару­біжних конституцій, не містить вказівки на ступінь суспільної небезпеки злочину, вчиненого главою держави. Це дає змогу зро­бити висновок, що юридичною підставою для імпічменту є вчи­нення Президентом України будь-якого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України.
ки, яка має добровільний характер, усунення Президента Украї­на і з поста передбачає примусове позбавлення глави держави його повноважень і недоторканності.
Усунення Президента з посади є заходом конституційно-пра­вової відповідальності глави держави. Метою імпічменту є звіль­нення Президента з посади і позбавлення його президентського імунітету для подальшого притягнення до кримінальної відпові­дальності на загальних підставах.
Закріплена Конституцією України процедура імпічменту є досить складною і багатоетапною. її складність визначається особ­ливою роллю Президента у державному механізмі України, необ­хідністю створення системи гарантій від необгрунтованого засто­сування цієї міри юридичної відповідальності до глави держави.
Частина 1 коментованої статті визначає, що юридичною підставою для усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України су­спільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчине­не суб'єктом злочину. Приводом для порушення питання про усу­нення Президента України з посади є відомості про вчинення ним діянь, що містять ознаки злочину. При цьому слід мати на увазі такі обставини.
По-перше, державна зрада також є злочином, ознаки якої містяться у ст. 111 Кримінального кодексу України. Вона визна­чає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представ­никам допомоги в проведенні підривної діяльності проти Украї­ни. Тому в цілому можна сказати, що юридичною підставою для імпічменту є вчинення главою держави злочину.
По-друге, Конституція України на відміну від багатьох зару­біжних конституцій, не містить вказівки на ступінь суспільної небезпеки злочину, вчиненого главою держави. Це дає змогу зро­бити висновок, що юридичною підставою для імпічменту є вчи­нення Президентом України будь-якого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України.
По-третє, особа вважається винною у вчиненні злочину лише з моменту набуття чинності обвинувального вироку суду щодо н. До моменту прийняття рішення Верховною Радою України про імпічмент Президент України має імунітет і кримінальній відповідальності не підлягає. Тому юридичною підставою для імпічмен­ту слід вважати не вчинення ним злочину як такого, а лише на­явність у його діяннях ознак складу злочину. Остаточне рішення щодо наявності події злочину або складу злочину має винести суд загальної юрисдикції після завершення процедури імпічменту.
По-четверте, Президент може бути усунений з посади в по­рядку імпічменту тільки Верховною Радою України як єдиним колегіальним органом загальнонародного представництва.
Частини 2—6 коментованої статті характеризують послі­довність основних стадій процедури імпічменту та їхній зміст.
Ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється більшістю від консти­туційного складу Верховної Ради України. Це означає, що про­позиція про висунення звинувачення проти Президента у вчи­ненні ним злочину має виходити не менш як від 226 народних депутатів України. Ця пропозиція має бути вмотивованою і місти­ти конкретні вказівки на ознаки злочину, який ставиться йому за провину, і обґрунтування його причетності до цього злочину.
Згідно з Регламентом Верховної Ради України за тими сами­ми підставами процедуру імпічменту щодо однієї й тієї ж особи не може бути порушено повторно, крім випадку виявлення но­вих обставин.
Вирішенню питання про імпічмент глави держави Верхов­ною Радою України має передувати парламентське розслідуван­ня. Для проведення розслідування Верховна Рада створює спе­ціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Основне завдання комісії полягає в детальному вивченні й обговоренні матеріалів. зібраних ініціативною групою, залучення нових матеріалів і до­кументів, які підтверджують або спростовують висунуті звинува­чення у вчиненні Президентом злочину. Спеціальна слідча комі­сія заслуховує на своїх засіданнях осіб, які мають відомості про факти, покладені в основу пропозиції про висунення звинувачен­ня, розглядає відповідні документи, заслуховує Президента Украї­ни або його представника.
Згідно з Регламентом Верховної Ради України перше засідан­ня тимчасової слідчої комісії повинно відбутися не пізніше як че­рез 24 години з моменту її обрання. На першому засіданні комісія обирає голову і секретаря, затверджує процедуру своєї діяльності і складає план роботи. Вона веде протоколи і стенограми засідань. Всі засідання комісії є закритими і інформацію про її діяльність може одержати в будь-який час тільки Голова Верховної Ради Украї­ни. Доцільність і обсяг надання парламенту попередньої інфор­мації тимчасова слідча комісія визначає самостійно.
Тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма за­собами встановлення істини: допитувати свідків, вимагати і до­сліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо. Порядок одержання і дослідження (вивчен­ня) доказів встановлюється комісією відповідно до вимог кри­мінально-процесуального законодавства України.
Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому висновку, який повинен містити відомості про:
1)    факти і обставини, які стали підставами для розслідування;
2)    факти, встановлені комісією, і докази, якими це підтвер­джується; 3) факти, що не підтвердилися, і причини цього.
Підготовлений комісією спеціальний висновок передається до Верховної Ради України і підлягає обговоренню на її пленар­ному засіданні. Згідно з Регламентом Верховної Ради України матеріали, подані тимчасовою слідчою комісією, розповсюд­жуються серед народних депутатів не пізніш як за три дні до роз­гляду цього питання на пленарному засіданні.
За змістом коментованої статті для продовження процедури усунення Президента з посади в порядку імпічменту висновок комісії має підтверджувати його вину і свідчити про наявність підстав для його усунення з поста.
Згідно з Регламентом Верховної Ради України засідання парла­менту щодо розгляду висновку тимчасової слідчої комісії є відкри­тими. Вони можуть бути закритими тільки тоді, коли стосуються питань державної безпеки або становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю. Вони можуть бути закритими також на прохання особи, щодо якої порушено процедуру імпічменту, якщо питання стосуються її особистого життя або членів її сім'ї.
Після інформації головуючого на засіданні Верховна Рада України заслуховує доповідь тимчасової слідчої комісії. Документ оголошується головою комісії або доповідачами, визначеним: для цього комісією. Доповідачі зобов'язані відповідати на всі за­питання народних депутатів та особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту. Особа, щодо якої здійснюється процеду­ра імпічменту, має перевагу в черговості постановки запитань доповідачам. Після закінчення доповіді і відповідей на всі запи­тання головуючий на засіданні надає слово особі, щодо якої здійснюється процедура імпічменту. Час для її пояснень не обме­жується. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, повинна або заперечувати, або визнавати обвинувачення стосов­но кожного його пункту. Заперечення обвинувачень має бути вмотивованим. Особа, щодо якої здійснюється процедура ім­пічменту, має право в будь-який момент слухання виступити з поясненнями, клопотаннями про витребування і долучення но­вих документів, про виклик свідків або про додатковий допит раніше допитаних, проведення експертизи.
Після оголошення доповідей, відповідей на запитання і вис­тупу особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, голо­вуючий на засіданні надає слово для виступів народним депута­там, які зобов'язані чітко формулювати своє ставлення до обви­нувачення, обґрунтовуючи, які з його пунктів вони вважають доведеними і які — ні.
Після виступу народних депутатів головуючий на пленарно­му засіданні ставить на голосування питання про закінчення слу­хань. При цьому обов'язково заслуховується думка особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту.
За підсумками обговорення висновку Верховною Радою Украї­ни може бути прийняте рішення про висунення звинувачення Президентові у вчиненні злочину, яке приймається не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту, тобто не менш як 300 голосами народних депутатів України.
Висунуте Верховною Радою України звинувачення має бути надіслане до Верховного Суду і Конституційного Суду України.
Верховний Суд має надати висновок про наявність або від­сутність у діяннях Президента України ознак складу злочину. Це є цілком логічним, оскільки саме Верховний Суд України очолює систему судів загальної юрисдикції, до компетенції яких входить розгляд кримінальних справ. При цьому його висновок не має юридичної сили вироку; його можна використати тільки в межах процедури імпічменту.
Конституційний Суд має надати висновок про додержання конституційної процедури імпічменту, тобто об'єктом аналізу єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні є діяльність Верховної Ради України, ініціативної групи і спеціальної тимча­сової слідчої комісії.
Зміст ч. 6 коментованої статті дає підстави стверджувати, що за наявності висновку Верховного Суду України про відсутність у діяннях Президента України складу злочину, а також при встанов­ленні Конституційним Судом порушень порядку висунення зви­нувачення, процедура імпічменту взагалі має бути припинена.
Рішення про усунення Президента України з посади за наяв­ності відповідних висновків Верховного Суду і Конституційно­го Суду приймає Верховна Рада України. Таке рішення вважаєть­ся прийнятим, якщо при голосуванні з цього питання за усунен­ня Президента з посади висловиться не менш як три чверті від конституційного складу парламенту, тобто принаймні 338 народ­них депутатів України. При цьому мають бути ретельно обгово­рені всі документи, пов'язані з процесом імпічменту, зазначені в Конституції.
Рішення про усунення Президента України з посади в поряд­ку імпічменту приймається шляхом поіменного голосування щодо кожного пункту обвинувачення та в цілому. Голосуванням щодо пункту звинувачення визначається доведеність викладених у ньо­му фактів та вина Президента України у пред'явленому за цим пунк­том звинуваченні. Голосуванням у цілому визначається достатність підстав для усунення Президента України з посади; це голосуван­ня проводиться, якщо хоча б з одного пункту звинувачення ця осо­ба визнана винною. Про усунення з посади в порядку імпічменту Президента України Верховна Рада приймає постанову. Рішення Верховної Ради з цих питань не переглядаються.
Усунення з посади Президента України відбувається не­відкладно. Глава держави вважається усуненим з посади з момен­ту оголошення про це головуючим на засіданні парламенту за результатами голосування. Одночасно приймається рішення про припинення повноважень тимчасової слідчої комісії.
Про прийняте рішення Верховна Рада України повідомляє Ге­нерального прокурора України і направляє йому, за наявності пе­редбачених законом підстав, матеріали тимчасової слідчої комісії. При цьому додаткового рішення Верховної Ради України про надання згоди на притягнення особи, усуненої з посади Президента України, до кримінальної відповідальності не потрібно.
На відміну від багатьох зарубіжних конституцій, Основний Закон України не передбачає загального терміну з моменту вису­нення звинувачення, протягом якого має бути прийняте рішення про усунення Президента України з посади. Ця прогалина Консти­туції має бути заповнена у спеціальному законі про імпічмент Пре­зидента України або в Законі України «Про Президента України». Зарубіжна і вітчизняна практика свідчать, що імпічмент через складну процедуру його проведення і підстави ініціювання, як пра­вило, застосовується дуже рідко і не досягає свого результату.