Стаття 110. Ліквідація юридичної особи

1. Юридична особа ліквідується:

1) за рішенням Ті учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації  юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усу­нути, а також в інших випадках, встановлених законом.

2. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення  вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому за­коном про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

1. Стаття 110 ЦК встановлює загальні правила про припинення юридичних осіб в результаті їх ліквідації. Так, юридична особа може бути ліквідована в добровільному (на підставі рішення її учасників або її уповноваженого органу) або примусовому порядку (на підставі рішення суду). Підставою для ліквідації юридичної особи може бути досягнення мети, для якої вона створювалася.Ліквідація юридичної особи може відбуватися також у інших випадках, встановлених законом чи установчими документами зазначеної особи.

2. Вимога про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, може бути пред'явлена органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи. Підставами для винесення вказаного рішення судом можуть бути наступні:

допущені при створенні юридичної особи порушення, неможливо усунути (ч.1 ст.110 ЦК);

неприйняття рішення про перетворення повного товариства у інше товариство протягом шести місяців з моменту, коли у товаристві залишився лише один учасник (ч.1 ст.132 ЦК);

неприйняття рішення про перетворення командитного товариства у інше товариство протягом шести місяців з моменту, коли у товаристві не залишилося вкладників (ч. 1 ст. 139 ЦК);

зменшення вартості чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю,товариства з додатковою відповідальністю або акціонерного товариства нижче визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу (статті 144, 151,155 ЦК).

3. Враховуючи те, що у разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду має бути вирішене питання про створення комісії з припинення юридичною особи, суд може покласти відповідні функції на учасників юридичної особи або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи.

4. Коментована стаття визначає, що порядок ліквідації юридичної особи може бути застосований як спосіб її припинення лише за умови наявності у цієї юридичної особи майна у кількості, достатній для задоволення вимог усіх її кредиторів. У іншому випадку юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Під ліквідацією зазначений Закон розуміє припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом  банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

5. Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до ст. 87 цього Закону банк може бути ліквідований за ініціативою власників банку або за ініціативою Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Дер­жавного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора (ст.98 зазначеного Закону).