Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності...
Стаття105.Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Коментована стаття визначає юридичні гарантії діяльності Президента України.
Частина 1 коментованої статті передбачає, що глава держави протягом строку своїх повноважень користується правом недоторканності, тобто юридичним імунітетом. На відміну від недоторканності народних депутатів, зміст якої досить чітко визначений у ст. 80 Конституції України, зміст президентського імунітету в Основному Законі не розкривається.
За даних умов зміст права Президента на недоторканність слід розглядати у контексті того, як цей термін визначається у чинному законодавстві щодо інших посадових осіб, зокрема положень ст. 27 Закону України від 22 березня 2001 р. «Про статус народного депутата України», ст. 20 Закону України від 23 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та ст. 13 Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів». Системний аналіз змісту названих статей надає можливість стверджувати, що в усіх випадках термін «недоторканність» законодавець використовує для визначення однієї з юридичних гарантій діяльності певної посадової особи, яка має на меті забезпечити її незалежність і неупередженість при здійсненні своїх повноважень. Зміст недоторканності в усіх випадках полягає в тому, що певна посадова особа не може бути без згоди Верховної Ради України притягнута до кримінальної відповідальності, затримана чи заарештована. Обшук, затримання такої посадової особи чи огляд її особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції і вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи даної особи, допускаються лише в разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення її до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Це дає підстави тлумачити зміст президентського імунітету аналогічно.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп / 99 по справі про депутатську недоторканність кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.
При цьому слід мати на увазі, що вчинення Президентом України злочину є підставою для його усунення з посади в порядку імпічменту. Сутність цієї процедури саме і полягає в тому, щоб, усунувши Президента України з посади, позбавити його юридичного імунітету і надати можливість притягти його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, недоторканність Президента України означає, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований тільки після усунення його з посади в порядку імпічменту. Обшук, затримання Президента України або огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують його права і свободи, допускаються тільки в разі дострокового припинення його повноважень у порядку імпічменту, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Частина 2 коментованої статті містить охоронну норму, яка під загрозою притягнення до юридичної відповідальності забороняє посягати на честь і гідність Президента України. Цей припис слід тлумачити у контексті ст. З Конституції України, яка проголошує, що честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю й охороняються законом. Чинне законодавство не передбачає особливої норми про відповідальність за посягання на честь і гідність Президента України, що є свідченням демократизму нашої держави і реальним втіленням принципу рівноправності всіх її громадян. Адже ст. 28 Конституції визнає за кожною людиною право на повагу до її гідності, незалежно від посади, яку вона обіймає, чи інших соціальних ознак.
За Цивільним кодексом України, який набуває чинності з 1 січня 2004 p., честь і гідність є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Стаття 297 ЦК України проголошує, шо кожен має право на повагу до його гідності та честі, визнає його недоторканними і закріплює право на звернення до суду з позовом про захист честі та гідності.
При вирішенні справи про захист честі й гідності Президента України судді мають виходити з того, що він є не просто однією з вищих посадових осіб, але й виступає уособленням держави у зовнішньо - і внутрішньополітичних відносинах. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави в цілому оскільки Президент є главою держави, і враховуватися при визначенні ступеня тяжкості вчиненого, спричинених посяганням наслідків і відповідно обсягу юридичної відповідальності правопорушника. При цьому слід мати на увазі, що не можуть розглядатися як посягання на честь і гідність Президента України публічні виступи чи публікації в пресі з критикою президентського курсу в цілому або окремих рішень та актів глави держави.
Частина 3 коментованої статті закріплює, що звання Президента України зберігається за ним довічно, крім випадку, коли його повноваження були достроково припинені в порядку імпічменту, тобто за підставами і процедурою, передбаченими ст. 111 Конституції України. Вказівка на звання Президента України має міститися в усіх офіційних зверненнях до особи, що займала цей пост, та у публічних повідомленнях про неї. Разом зі званням за колишнім Президентом України можуть зберігатися деякі гарантії, якими він користувався, перебуваючи на посту глави держави (особиста охорона, медичне обслуговування тощо), крім недоторканності.
