На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечни¬ми умовами праці, на роботах з особливими природними геогра¬фічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
(Стаття 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)
Якщо робота виконується в умовах, які відхиляються від нормальних, то законодавством передбачені спеціальні умови оплати праці. У більшості галузей економіки відхилення умов праці від нор¬мальних компенсується встановленням доплат. У Генеральній угоді на 1999—2000 роки передбачено, що працівникам, які зай¬няті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, встано¬влюються доплати в розмірі до 12 %, а на роботах з особливо шкідливими умовами праці — до 24 % тарифної ставки присво¬єного розряду (окладу).
Підвищена оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці може встановлюва¬тися шляхом збільшення розмірів тарифних ставок (окладів). Так, постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 30 червня 1998 р. «Про компенсації та пільги особам, які працюють на Чор¬нобильській АЕС і зоні відчуження» передбачено, що у період з 1 січня 1996 р. до 1 січня 2000 р. таким особам проводиться до-плата у розмірі тарифної ставки (посадового окладу).
2.  Розмір доплат за вказані вище умови праці визначають під¬приємства самостійно, але не можуть бути меншими, ніж перед¬бачено Кабінетом Міністрів України або за його дорученням ін¬шим органом.
Підставою для встановлення доплат за несприятливі умови праці є перелік робіт з важкими і особливо шкідливими умовами праці, що затверджується підприємством самостійно. Перелік робіт з важкими і особливо шкідливими умовами праці передба-чається в галузевому переліку. Якщо на робочому місці умови пра¬ці несприятливі, але даний вид робіт не передбачено галузевим пе¬реліком, то працівник не має права на отримання доплати.
3.  Робота в складних природно-кліматичних умовах є само¬стійною підставою для визначення підвищеної оплати праці шля¬хом збільшення тарифних ставок (окладів). Так, згідно з поста¬новою Кабінету Міністрів України № 648 від 14 серпня 1995 р. на підприємствах, в установах, організаціях та військових части¬нах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначені генеральною, галузевою та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.
У випадку, якщо тарифні ставки (оклади), передбачені в колек¬тивному договорі, перевищують розміри, визначені чинним за¬конодавством, генеральною, галузевою угодами, то підвищенню на 25 відсотків підлягає тільки та частина тарифної ставки (окла-ду), яка відповідає розміру, визначеному законодавством, гене¬ральною, галузевою угодами.