Житлового кодексу України
Житловий кодекс України прийнятий Верховною Радою України 30 червня 1983 року і набув чинності з 1 січня 1984 року.
Житловий кодекс України регулює весь комплекс житлово-правових відносин.
Завданнями Житлового кодексу є:
1) забезпечення гарантованого Конституцією права громадян на житло;
2) належне використання і збереження житлового фонду;
3) забезпечення законності в сфері житлових відносин.
Житловий кодекс закріплює право громадян на житло відповідно до Конституції України, визначає поняття житлового фонду, його види, регулює питання управління житловим фондом, компетенцію місцевих органів влади, відомчих органів по використанню, експлуатації і забезпеченню його збереження.
У кодексі конкретизовані житлові права та обов’язки громадян. Зокрема, стаття 9 даного кодексу визначає, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.
Крім прав, громадяни України мають обов’язки – вони зобов’язані бережно відноситись до будинку, в якому проживають, дотримуватися правил користування житловими приміщеннями та інше.
Житловий кодекс визначає порядок надання житла, норми житлової площі; порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного, громадського та індивідуального житлового фонду, користування службовими жилими приміщеннями, гуртожитками; питання найму і піднайму жилих приміщень; порядок втрати жилого приміщення; обмін жилих приміщень.
У кодексі встановлюється відповідальність за порушення житлового законодавства, порядок вирішення житлових спорів та інші питання. 
Житловий кодекс має такі розділи:
І. Загальні положення. 
II. Управління житловим фондом.
III. Забезпечення громадян жилими приміщеннями. Користування жилими приміщеннями.
IV. Забезпечення збереження житлового фонду, його експлуатація та ремонт.
V. Відповідальність за порушення житлового законодавства. 
VI. Вирішення житлових спорів. 
VІІ. Заключні положення.