Після затвердження прокурором обвинувального висновку або складання ним нового висновку кримінальна справа направляється до суду. Однак направлення справи прокурором до суду не означає, що обвинувачений став підсудним і справа буде розглядатися судом у су­довому засіданні, в якому вирішуватиметься питання про його вину­ватість. Ще до вирішення судом справи в судовому засіданні по суті пред' явленого обвинувачення у суду повинно бути переконання в тому, що достатньо підстав для проведення судового розгляду в цій справі. Саме для цього чинне законодавство передбачає попередній розгляд справи суддею.

Попередній розгляд справи — це самостійна стадія кримінального процесу, яка полягає в тому, що суддя у встановленому законом процесуальному порядку, не вирішуючи наперед питання про винува­тість, розв'язує питання про достатність підстав для призначення справи до судового розгляду і про підготовку судового засідання.
Основна специфіка даної стадії полягає в тому, що суддя, позитив­но вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, не вирішує і не може вирішувати наперед питання про винуватість підсудного, тобто не вирішує ні юридичних, ні фактичних підстав того рішення, до якого він прийде в результаті розгляду кримінальної спра­ви в судовому розгляді. Остаточна оцінка доказів з точки зору їх до­стовірності та вирішення питання про доведеність обвинувачення і винність підсудних здійснюється судом (суддею) при постановленні вироку на підставі дослідження всіх обставин справи в судовому за­сіданні, оскільки згідно із ст. 15 КПК ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаран­ню інакше як за вироком суду.
У цій стадії перевіряється якість досудового розслідування і з'ясовується наявність достатніх даних для розгляду справи в судово­му засіданні. Достатніми підставами для судового розгляду справи є: 1) всебічне, повне і об'єктивне дослідження органами досудового слідства обставин, що входять до предмета доказування у даній спра­ві (статті 22, 23, 64, 433 КПК); 2) додержання органами досудового слідства і прокурором норм кримінального та кримінально-про­цесуального законодавства, і перш за все тих, що стосуються охорони конституційних прав особи. Встановивши, що у справі стосовно об­винуваченого зібрано достатньо доказів для розгляду її в судовому засіданні і досудове розслідування проведено досить повно, суддя ви­носить постанову про призначення справи до судового розгляду.
Стадія попереднього розгляду справи суддею займає проміжне становище між досудовим розслідуванням і судовим розглядом і в силу цього має свою специфіку: по-перше, суддя повинен визначити, чи проведено досудове розслідування з дотриманням всіх вимог кри­мінально-процесуального закону; по-друге, чи достатньо зібрано до­казів відносно обвинуваченого і чи може справа бути розглянута в судовому засіданні. Таким чином, стадія виконує дві функції: конт­рольну — стосовно стадії досудового розслідування, і підготовчу — стосовно стадії судового розгляду.
Значення стадії попереднього розгляду справи суддею:

• у ній з'являється такий учасник кримінального процесу, як під­судний;
• вона є своєрідним «процесуальним фільтром», що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які розслідувані неповно або за якими допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону. Такі справи зі стадії попереднього розгляду справи суддею по­вертаються для додаткового розслідування;

• тут визначаються межі майбутнього судового розгляду: судовий розгляд буде проводитись лише щодо обвинувачених (підсудних), 368 справа щодо яких призначена до судового розгляду, і тільки за тим об­винуваченням, за яким призначено судовий розгляд;
• вона забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання.