§ 10. Приватизація державного житлового фонду
Приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року. Цей Закон визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його наступного використання та утримання.
Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні та збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир, (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
До об’єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму.
Не підлягають приватизації:
– квартири-музеї;
– квартири (будинки), які знаходяться на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних і біосферних заповідників, національних парків, парків-пам’ятників, садово-паркового мистецтва, музеїв, заповідників та інше;
– кімнати в гуртожитках;
– квартири (будинки), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), які знаходяться в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, забрудненої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Приватизація здійснюється шляхом:
1) безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на наймача і кожного члена сім’ї та додатково 10 кв.м на сім’ю;
2) продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або знаходяться на черзі для поліпшення житлових умов.
Для проведення приватизації громадянами України використовуються спеціальні приватизаційні документи – житлові чеки, які видаються наймачу та членам його сім’ї у випадку, якщо загальна площа житла менша за нормативи, передбачені в Законі.
За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму. Крім цього, громадяни до приватизації можуть переселитися у квартири меншої площі і отримати відповідну компенсацію.
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.



